Бути громадським активістом в Україні небезпечно

Переслідування правозахисників та громадських активістів залишається серйозною проблемою в Україні. У 2019 задокументовано 83 випадки їх переслідування. За злочини ніхто не наказан.В Україні в минулому році зафіксували 83 випадки переслідування правозахисників та громадських активістів. Це на три випадки менше, ніж в 2018 році. Хоча і несуттєве, але фактичне зменшення кількості нападів і переслідувань сталося не завдяки діям української влади, а через суспільний резонанс. Про це йдеться в представленій в понеділок, 27 січня, в Києві в доповіді “Становище правозахисників і громадських активістів в Україні в 2019 році”, підготовленому Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Центром прав людини Zmina за підтримки Freedom House.

Активна життєва позиція небезпечна

У червні 2019 року в Черкасах вбили журналіста Вадима Комарова, який викривав корупцію і зловживання місцевої влади. Всього ж протягом минулого року зафіксовано 25 випадків фізичних нападів на активістів, відзначають автори доповіді.

Найчастіше правозахисники піддавалися погрозам, залякування і тиску через свою діяльність – документ фіксує 29 подібних випадків. Причому в 11 випадках знищували і завдавали шкоди майну активістів, стільки ж раз перешкоджали мирним акціям. Були зафіксовані також: юридичне переслідування правозахисників, перешкоджання діяльності громадської організації, незаконні затримання та обшуки.

Дослідники відзначають, що найбільш ризикованим видом діяльності правозахисників в минулому році опинилася захист прав ЛГБТ. Крім того, активістів переслідували за антикорупційні розслідування, протидія незаконному будівництву, за захист навколишнього середовища, прав жінок і національних меншин.

Безумовним лідером за кількістю інцидентів стало місто Київ, де зазначено 32 випадки переслідувань активістів. Багато подібних інцидентів сталося також в Одеській, Харківській і Дніпропетровській областях.

Безкарність спонукає до нових злочинів

“Бути активістом в Україні небезпечно. І головна причина цього – безкарність, оскільки всі випадки, які не розслідуються ефективно, спонукають інших перешкоджати активістам”, – відзначає аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок.

Голова Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик зазначає, що правоохоронні органи в основному не відчиняють або належним чином не розслідують кримінальні справи по нападам або переслідуванню громадських активістів. Хоча, як говориться в дослідженні, серед ідентифікованих переслідувачів найбільше представників праворадикальних груп. Щонайменше в 18 випадках вони здійснювали переслідування відкрито, вихваляючись цим в соцмережах, що дозволяє правоохоронним органам їх легко ідентифікувати.

Але, на думку Печончик, представники поліції і прокуратури не хочуть або не в змозі визначити винних, провести ефективне розслідування і довести справу до передачі в суд. З іншого боку, зазначає вона, є випадки, коли самі потерпілі не повідомляють в поліцію про потенційних злочини, тому що бояться за свою безпеку або сумніваються, що правоохоронці всерйоз сприймуть їх заяву. Тому більшість зловмисників так і не притягнуті до відповідальності, кажуть дослідники.

Справа Гандзюк допомагає

Правозахисники відзначають, що поінформованість суспільства про небезпеки, що загрожують активістам в Україні, в 2019 році значно зросла після смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк в листопаді 2018 року. Її облили концентрованою сірчаною кислотою. Від отриманих опіків жінка невдовзі померла.

Опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва показав, що тепер 84 відсотка українців назвали нападу на цивільних активістів серйозною проблемою, а 77 відсотків вважають, що бути активістом – небезпечно.

“Суспільний резонанс, викликаний вбивством Гандзюк, допоміг добитися просування в цій справі”, – говорить Ігор Васильєв, народний депутат з фракції “Слуга народу”, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України щодо здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Гандзюк і інших громадських активістів. За його словами, зараз ТСК стежить за 17 справами про переслідування правозахисників, проте найближчим часом цей список буде значно розширено.

Інформація з сайту: https://www.facenews.ua/news/2020/471056/