Воєвать, убивать, виконувати задачі Запада. Як на “Бандеровских чтениях” в Киеве сформулировали цілі України
09.02.2022

Інформацію взято з джерела: https://strana.best/news/375824-evhenij-karas-nam-prikolno-ubivat-video-i-analiz-zajavlenij.html
На початку лютого у Києві пройшли “Бандерівські читання”, де багато цікавого наговорив лідер ультраправого угруповання С14 Євген Карась.
Держдепартамент США у 2019 році назвав С14 “групою ненависті” за переслідування ЛГБТ та ромів. Ця організація за Порошенка щільно співпрацювала з СБУ і кошмарила незгодних з курсом влади.
Двоє вихідців із С14 – Андрій Медведько та Денис Поліщук – звинувачуються у вбивстві письменника та журналіста Олеся Бузіни.
Після обрання Зеленського президентом Карась на якийсь час пропав із публічної сфери. Але потім знову виник, зайнявшись звичною справою – вуличним “активізмом”.
А 5 лютого він взяв участь у конференції націоналістів, де заявив, що Майдан насправді був ніякою не євроінтеграцією. І що справжня мета України – “виконувати завдання Заходу” щодо війни з Росією та отримувати за цю зброю. Яким згодом скористатися проти сусідніх країн.
“Страна” розібралася у одкровеннях Карася.
“Ми окупували усі сфери”. Що заявив Карась
5 лютого у Києві пройшли “Бандерівські читання” – форум про цілі та завдання націоналістів з різних таборів. Організатором виступило ВО “Свобода”, вів конференцію один із її членів, екс-нардеп Юрій Сиротюк.
На одній із дискусій – “Завдання та форми діяльності націоналістичного руху” – виступив і голова ультраправої групи С14 Євген Карась (останнім часом вона називається “Основа майбутнього”).
Він почав міркувати про те, чи потрібно націоналістам йти в політику чи краще залишатися у сфері вулично-громадянського сектору. За словами Карася, присутність націоналістів на вулиці під час масових протестів “була тією формою, яка дала бойове забарвлення та спонукала людей на силові дії”.
Завдяки цьому, зізнається Карась, з 2006 до 2010 року “методом суто окупаційної громадської діяльності ми захопили всі сфери”. Йдеться про роки правління президента Ющенка та “помаранчевих” урядів.
“Ліваки проводять акції у профспілках – треба віджати. Ми зробили швидше, краще і більше”, – описує Карась механізм цієї “окупації”. Він навів ще кілька прикладів, як націоналісти фактично копіювали методи роботи лівих сил, проводячи аналогічні акції.
“Був страйк на Донбасі в 2013 році. Леваки ініціюють акцію. Я думаю: давайте їх обженемо. На годину раніше збираємося, ліваки стоять з плакатиками, а ми вже вдиралися до офісу до Ахметова”, – розповідає Карась про методи “крадії” чужих протестів. .
Така тактика забезпечувала приплив прибічників, яким постійно пропонувався якийсь “екшен”. А після Майдану 2014 року роль таких груп виросла настільки, що багатьом їхнім керівникам не потрібно було навіть йти в політику – на вулиці їхній вплив і цінність були вищими, “бо їх усі бояться”, відверто пояснює Карась.
Тому у націоналістів зараз “найкращий час за останні триста років”. “І навіть якщо половину з нас переб’ють, іншій половині буде весело, бо їм більше дістанеться щастя та успіху”.
Карась пояснює успіхи націоналістів їхньою “пасіонарністю”. Він каже, що у відсотковому відношенні їх було не більше, ніж інших дрібних груп, але ККД ефективності, мовляв, був вищим.
Втім, ці дифірамби собі навряд чи відповідають реальності.
Розквіт праворадикалів обумовлений лише тим, що державна влада з 2014 року поставила їх над законом і дає змогу вчиняти практично будь-які злочини, не притягуючи за це до відповідальності. Влада фактично кришує націоналістів. І в країнах, де цього не відбувається, вуличні ультраправі так і залишаються у своїх маргінальних нішах.
В Україні така ситуація склалася не тому, що малопопулярні в народі націоналістичні партії перемогли на виборах та у боротьбі за владу (Карась якраз визнає, що в політиці їхнє представництво невелике). А тому, що влада використовує їх для боротьби з противниками нинішнього курсу. А також як заміна бандитським угрупованням для внутрішніх комерційних розбирань – і, само собою, у політичній боротьбі.
Сам Карась визнав, що Коломойський фінансував націоналістів, щоб ті прогнали Януковича.
Далі глава С14 каже, що насправді метою Євромайдану було не рух до Європи: “Майдан був перемогою націоналістичних сил. Вся ця євроінтеграція та прапорці – вони зникли. Все це “євро” зникло як кінокомедія”.
Далі він заявив, що Європа слабка і втрачає вплив, а “українці тим навалили, а на цих ще хочуть напасти”. “Для геополітики ці 38 мільйонів зовсім не те, що 60 мільйонів німців або 80 мільйонів французів, а значно сильніші, бо це на драйві публіка”.
“Нам весело. Путін нападе, а нам весело, прикольно. А може, ми на нього давайте першими нападемо?”.
Тому, “якщо в Україні прийдуть до влади націоналісти, вона стане проблемою не лише для ЄС, а й для багатьох країн світу”.
Далі Карась розповідає, що при цьому Захід не намагається обнулити фактор націоналістів, бо вони “виконують завдання Заходу”.
“Нам зараз надавали стільки зброї не тому, що ми хороші. Не тому, що “вони хочуть нам блага”. Тому що ми виконуємо завдання Заходу. Тому що ми єдині, хто готовий їх виконувати, нам весело, прикольно вбивати та прикольно воювати” .
Глава С14 каже, що Україна є “флагманом” неформального союзу між Британією, Польщею та Туреччиною, оскільки “ми затіяли війну, якої не було останні 60 років”.
Далі Карась фантазує, що “після розвалу Росії” Україна може вдарити по європейських країнах.
“Уявіть собі, скільки у нас зброї та ветеранів. А тепер уявіть – зникає Росія… ви розумієте, які очі будуть у Будапешта, наприклад, якщо ми до нього розвернемося? У нас “Джавелінів” уже найбільше в Європі… Якщо ми прийдемо до влади, це буде і радість, і проблеми для всього світу, для країн, які намагаються вколоти нас”, – пророкує Карась.
Що означають ці одкровення?
Отже, якщо резюмувати, Карась відверто заявив про наступне:
Майдан не повернув Україну до Європи, а посилив вплив націоналістів на країну, що було основною метою.
Головне завдання націоналістів – “воювати та вбивати”, а також здійснювати насильство у цивільному секторі.
Саме в цьому ключі вони потрібні Заходу – щоб виконувати його завдання щодо провокації війни з Росією. Навіщо Україну і накачують зброєю.
При цьому глобально Україна становить загрозу для всього світу, оскільки може будь-якої миті стати епіцентром нової європейської війни.
Самі ж українці постають у розумінні націоналістів нацією-камікадзе, яка заради “драйву” готова воювати з усіма своїми сусідами. Принаймні такими українців хоче бачити і Карась, і ті, хто його слухав на “Бандерівських читаннях”, судячи з тривалих оплесків.
З цих тез Карася випливає, що Захід через зазначені причини не хоче, щоб ультраправі отримували політичну владу. Йому вигідно, щоб вони зберігали контроль над вулицею, а в разі чого “воювали та вбивали”.
Щоправда, яка у зв’язку з цим стратегія у націоналістів (тобто як вони хочуть прийти до влади), Карась не уточнив.
Але за загальним його настроєм можна було зрозуміти (хоч це відкрито й не промовлялося), що він пов’язує надії з можливою війною, яка підвищить цінність націоналістів для Заходу та влади. І при цьому може призвести до дестабілізації обстановки в країні, чим і скористаються націоналісти, прийшовши в умовах хаосу до влади через вибори.