“Нагорі просто попросили грошей”. Що стоїть за повальними обшуками у бізнесу, які йдуть по всій Україні

В Україні відкрили новий сезон полювання на бізнес. Напередодні Дня незалежності СБУ нагрянула з обшуками до львівського офіс концерну “Галнафтогаз”, якому належить велика автозаправна мережа ОККО.

Офіційний привід – досудове розслідування в рамках кримінальної справи за статтею ч.3 110-2 КК, простіше кажучи, звинувачення у фінансуванні тероризму.

“Обшуки тривали 21 годині і фактично паралізували роботу компанії. Суть звинувачень СБУ полягає в тому, що ми нібито продовжуємо вести бізнес на тимчасово окупованій території Донецької обл. (В тому числі в так званій” ДНР “) і Криму. Ще раз повідомляємо, що , починаючи з 2014 року, наша компанія не працює на тимчасово окупованих територіях “, – йдеться в офіційному поясненні компанії.

Там також додали, що сподіваються вирішити непорозуміння вже найближчим часом в юридичній площині. “І отримати від СБУ вибачення не тільки за майнові, але і за репараційні збитки, які отримала компанія”.

Втім, історія з ОККО – лише вершина айсберга. Практично всі експерти, з якими поспілкувалася “Країна”, в один голос стверджують – останнім часом тиск на бізнес помітно посилилося.

“Перевіряти стали частіше і жорсткіше. Ніякі мораторій на практиці вже фактично не працюють – в компанії потягнулася низка контролерів з самих різних інстанцій”, – розповів глава Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич.

З одного боку, для посилення перевірок є об’єктивні передумови – наприклад, масові отруєння громадян неякісною їжею або ПП в торгових центрах. З іншого – контролерів часто використовують для рейдерства чи шантажу, – пояснив “Країні” глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Голова Всеукраїнської профспілки промисловців і підприємців Наталія Землянська каже, що під ковпак чиновників потрапляють в основному ліквідні і добре заробляють компанії, яким “є що втрачати”. А сам вал перевірок вона називає “сплеском передвиборних маневрів”.

Керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко додає: так як грошей у політиків при владі стає все менше, а бізнес не поспішає голосувати за них своїми внесками, його “стимулюють” масовими перевірками. “Причому, якщо раніше мова могла йти про продаж задешево частини бізнесу, то зараз беруть виключно живими грошима”, – говорить Дорошенко.

“Країна” розбиралася, як і хто кошмарить бізнес в Україні

“Опускають на землю, повертають в інвестклімат”
Візитери з СБУ давно стали головною страшилкою для українського бізнесу. Позмагатися з ними можуть хіба що податківці, які працюють за статтями про відмивання грошей.

“Нагрянуть можуть до кого завгодно. У воєнний час статтю” пособництво тероризму “або” Фінансування тероризму “можна пришити будь-кому. Можливо, нічого і не доведуть, але покошмарят як слід і доб’ються свого”, – відзначає глава Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко .

“Ось вже півтора року де-юре неіснуюча податкова міліція (в очікуванні нового органу – Національного бюро фінансової безпеки України) намагається видавити останні соки з бізнесу. Під будь-якими приводами міліціонери проводять сотні обшуків, допитів і виїмок, лякають підприємства фіктивністю їх контрагентів і просто загрожують кримінальними справами. кількість таких випадків збільшується, що називається, лавиноподібно. Тільки в 2017 році кількість звернень до суду для проведення обшуку в порівнянні з 2012 роком збільшилася в 45 разів! При цьому по рядка 85% таких звернень задовольняються судами. Так, до цих пір у всіх на слуху визначення слідчого судді районного суду Києва, яким було дано дозвіл на проведення обшуку майже тисячі підприємств “, – розповів” Країні “старший юрист компанії Pragnum Олексій Некрасов.

Закон з помпезною назвою “Максі-шоу стоп”, який прийняли в Україні в минулому році, на практиці не працює, – додав Сергій Доротич.

“Норми в ньому виписані так нечітко, що у силовиків і раніше дуже широкі повноваження. Скажімо, оргтехніку можна вилучати, якщо є підозри, що вона була задіяна у злочинній діяльності. Але за такою статтею можна спокійно, як і раніше, забирати сервера і комп’ютери, так би мовити, щоб розсіяти підозри “, – зазначає Доротич.

У випадку з тією ж ОККО зачіпкою стали заправки на території ДНР і Криму, які, як кажуть в самій компанії, давно їм непідконтрольні: розграбовані, а в деяких випадках і знищені. Загальну суму збитків від втрати цих АЗС “Галнафтогаз” оцінює в 80 млн доларів.

У березні цього року, як уже писала “Країна”, відмивання грошей і фінансування тероризму “шили” великої мережі доставки “Нова пошта”.

Експерти не сумніваються, що причини претензій СБУ до компаній зовсім не пов’язані з тероризмом.

“Особисто для мене в цій історії (з ОККО. – Прим. Ред.) Існує одне питання: хто замовник? Думаю, висловлю загальну думку, що просто так наїзди СБУ та інших силовиків вже давно не проходять”, – написав на своїй сторінці в Facebook експерт консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн.

Серед причин візиту силовиків на ОККО він називає як корпоративні розборки (зокрема, той факт, що ОККО в цьому році помітно посунула близьку до оточення Порошенко компанію “Трейд Коммодити” і наростила поставки нафтопродуктів на замовлення Міноборони), так і занадто активну галузеву діяльність ( сприяла знесенню нелегальних заправок в Києві). Але є і третя версія.

“Не виключаю, що хтось нагорі просто попросив грошей. Тим більше повноваження багатьох” безсмертних “, як їм чомусь здається, в наступному році тю-тю. Але в компаніях типу ОККО з ЄБРР і Світовим банком в акціонерів таке вже не прокатує. Ось і вирішили опустити на землю, повернути в інвестклімат. думаю, Віталій Антонов (президент “Галнафтогазу”. – Прим. ред.) та його люди розуміють, звідки прилетіло, але поки вирішили дотримуватися дипломатичного шляху вирішення проблеми. але, думаю, це не допоможе. Ми всі давно на війні “, – упевнений Сергій Куюн.

Олексій Дорошенко каже, що силовики кошмар в основному найбільш ласий великий бізнес. “Відкупитись можна практично завжди, домовляються про суми в індивідуальному порядку. Причому, сума прорахована наперед і з урахуванням реальних можливостей бізнесу. І в міру наближення виборів” квитки “продають все частіше – адже грошей на кампанію мало, а охочих добровільно вкладатися все менше” , – розповідає Дорошенко.

За словами Наталії Землянській, з проблемами зараз зіткнулися, зокрема, великі хімічні підприємства.

“Спочатку влада не підвищували антидемпінгових мита, через що наші виробники фактично не могли конкурувати з російськими постачальниками. А потім, коли підвищення тарифів все ж таки добилися, почалися складнощі з логістикою -” Укрзалізниця “не дає складів для транспортування продукції, склади завалені. все це ми розцінюємо саме як тиск на бізнес “, – розповіла Землянська.

Вона додає: бізнес буде страждати, поки не навчиться об’єднуватися і відстоювати свої права. Дорошенко каже, що більшість захищається, намагаючись надати своїй історії максимум публічності – залучають ЗМІ, активно висвітлюють справу в соцмережах. Але, що парадоксально, товариськість топ-менеджерів компанії різко закінчується, як тільки їм вдається вирішити свою проблему. Наприклад, в тій же “Нової поштою”, яка активно коментувала “Країні” наїзд силовиків на їх власний бізнес, в цей раз відмовилися від коментарів.

Експерти, з якими поспілкувалася “Країна”, кажуть, що ряд компаній “відкупилися” від перевіряючих, сплативши медичні страховки для свого персоналу через близьку до влади страхову компанію.

“Це зараз дуже популярний спосіб оплати. Через страхові компанії проходять величезні суми”, – говорить джерело на ринку.

За його словами, у випадку з великим бізнесом відступні вимірюються сотнями тисяч, а то й мільйонами доларів.

Ходять вервечкою і виставляють рахунки
Втім, як розповіли “Країні” експерти, зараз кошмар не тільки великий і грошовий бізнес. Контролери все активніше заходять і в середні і дрібні компанії.

У списку перевіряючих експерти називають податківців, Госпотребслужбу, Держслужбу з питань праці, Держслужбу з надзвичайних ситуацій та ін. “Вони стали ходити частіше – як з плановими, так і з позаплановими рейдами. Причому нерідко ходять що називається вервечкою – тільки закінчилася одна перевірка, йде наступна. Бізнес вибивають з колії на тижні, так як під час перевірок робота компанії фактично блокується, адже з нею краще припиняти співпрацю навіть контрагенти і клієнти – так би мовити, від гріха подалі “, – розповів” Країні ” Дорошенко.

При цьому мораторій на перевірки бізнесу, який діяв в Україні в останні два роки (він не поширюється тільки на податківців), а в грудні 2017 го був продовжений до 2019 року, зараз фактично не працює, – стверджує Сергій Доротич. “В кінці минулого року в закон” Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності “внесли зміни. Ними контролюючим органам самим запропонували виробити критерії, які компанії перевіряти, а які – ні. В результаті будь-яку компанію можуть внести до списку” високоризикових “в ручному режимі. до нас недавно звернувся підприємець, до якого нагрянула Держслужба з надзвичайних ситуацій, оцінивши його офіс як” об’єкт масового скупчення людей “, хоча там в штаті 15 співробітників, а клієнти фактіче ки не ходять “, – говорить Сергій Доротич.

Держслужба з надзвичайних ситуацій активізувалася з перевірками тільки недавно. По суті, це добре знайомі бізнесу пожежні інспектори, яких свого часу називали одними з найбільш корумпованих контролерів (що, власне, було однією з причин скасування “пожежних” перевірок). А незабаром “на сцену” вийде і санстанція в новому обличчі, про апетити якої в середовищі бізнесу теж ходять легенди, – попереджає Сергій Доротич.

Бізнесу поповнення в рядах контролерів загрожує додатковими витратами. З одного боку, постійно зростають офіційні штрафи. Наприклад, у випадку з Держслужбою з питань праці вони можуть досягати 360 тис. Грн. Госпотребслужба має право оштрафувати на відсоток від обороту, що для великих торгових мереж обчислюється мільйонами гривень і т. Д.

Паралельно збільшуються і суми неофіційних платежів “за вирішення питання”. Якщо раніше контролери, особливо в регіонах, задовольнялися кількома сотнями доларів, то зараз такси менше 1 тис. Доларів просто немає, – розповів “Країні” один з київських підприємців, який попросив не називати його імені.

Співрозмовник “Країни” має кілька торгових точок на продуктових ринках столиці та з недавніх пір сам ходить під статтею.

“Спіймали на хабарі. Причому, хабар в 5 тисяч доларів попросив податківець, з яким ми давно знайомі і щільно працювали. Попросив не по конкретній справі, а” просто так “, в рахунок колишніх і майбутніх перевірок. Як дізнався пізніше, його самого змусили організувати “взяття на гарячому”. Тепер, щоб зам’яти цю справу, мені виставили суму в 50 тис. доларів. Інакше загрожує тюремний термін від двох років. Напевно, доведеться платити “, – розповів бізнесмен” Країні “.

Він також говорить, що контролерам “зверху” спускають суми, які потрібно вибити з підприємців. Ось вони і викручуються, як можуть, вигадуючи все нові і нові схеми, – скаржиться бізнесмен.

Причому питання – що краще: відкупитися або спробувати відстояти свої інтереси в судах – залишається відкритим. Адвокат і керуючий партнер АО Suprema lex Віктор Мороз каже, що справ по протидії правоохоронним органам стало значно більше.

“Іноді суди вже навіть стягують з правоохоронців заподіяну бізнесу шкоду, але в цілому боротися з правоохоронної машиною все так само складно через те, що суди стоять на їхньому боці”, – підсумував експерт.

Інформація взята з: https://strana.ua/articles/analysis/158077-chto-stoit-za-obyskami-v-okko-i-massovymi-proverkami-biznesa-po-vsej-ukraine.html