+38 (068) 670 09-60

  • Українська
  • English
  • Deutsch
  • Italiano

Громадська організація
"Центральний Антикорупційний комітет"

Порошенко відкрив другий фронт. Чому влада атакують орієнтовані на Захід структури

Шабунин стал главным объектом атаки

Під удар потрапили антикорупціонери, єврооптимісти і НАБУ Початок поточного тижня ознаменувався фронтальним наступом влади на пов’язані з Заходом організації в Україні.

По-перше, найближчим часом підозрюваним може стати глава Центру протидії корупції, існуючого на гранти західних донорів, Віталію Шабунину.

По-друге, Генпрокуратура почала кримінальне провадження за втручання у хід виборчої кампанії в США Національного антикорупційного бюро, ідеологом створення якого в Україні також були структури Заходу.

Що стоїть за цим ударом по “західного флангу”, розбиралася “Країна”.

Шлях до розколу

Відносини української влади та орієнтованих на Захід структур розпалювалися вже давно.

Західні партнери в свій час витратили чимало грошей і сил для того, щоб створити в Україні розгалужену інфраструктуру впливу. Вона включала в себе структури громадянського суспільства, ЗМІ та всіляких активістів. Ця інфраструктура зіграла свою велику роль в організації Майдану і в приході до влади після нього нинішніх правителів.

Після чого, в середовищі одержувачів західних грантів стався розкол.

Частина з них инкорпорировалось в політичний розклад, вірою і правдою служачи влади, доводячи, наприклад, західним партнерам, що ніякого утиску свободи слова в Україні немає, зате є нещадна боротьба з корупцією і сміливі реформи.

Інша ж частина поступово пішла в опозицію, заявляючи, що реальної боротьби з корупцією немає, а навпаки спостерігається її розквіт під патронатом вищого керівництва країни, а багато реформи здійснюються лише з метою замилювання очей.

Найбільш яскравими представниками останнього течії стали нардеп Сергій Лещенко (разом з групою єврооптимістів) і активіст-антикорупціонер Віталій Шабунін. У руслі цієї концепції діяло і Національне антикорупційне бюро – структура, створена за участю та підтримки Заходу.

З 2016 року керівництво НАБУ, користуючись заступництвом західних структур, початок вести все більш незалежну політику від двох правлячих угруповань – оточення президента і Народного фронту.

Все це українська влада сильно дратувало, так як руйнувало їх монополію на донесення західним партнерам сигналу про те, що відбувається в Україні. Завдяки єврооптимістам і антикоррупционерам, США і ЄС мали альтернативний канал постачання інформації, причому вкрай негативною для Банкової. Це руйнувало довіру Заходу до влади у Києві і було постійним головним болем для президента та керівництва “Народного фронту”.

Але до пори до часу, влада обмежувалася лише піар-акціями, розкручуючи скандали на кшталт покупки квартири Лещенко. Головна причина – серйозна підтримка, яку надавали США єврооптимістам і антикоррупционерам.

Однак був важливий нюанс – велика заокеанських контактів останніх була зав’язана на демократичний істеблішмент, пов’язаний з адміністрацією Барака Обами і Хілларі Клінтон.

Саме тому і НАБУ, і єврооптимісти активно включилися на стороні Хілларі у виборчу кампанію в Америці.

Але в листопаді 2016 сенсаційно переміг Дональд Трамп. І ставлення української влади до своїх “западноориентированным” супротивникам почало змінюватися у бік посилювання.

Не можна, однак, сказати, що НАБУ, єврооптимісти і антикорупціонери взагалі втратили зарубіжної підтримки. Їм як і раніше прихильна американське посольство в Україні і країни ЄС.

Але в оточення Порошенко і беніфіціарів “Народного фронту” з’явилася надія, що нова адміністрація у Вашингтоні навряд чи буде настільки жорстко, як їх попередники, “вписуватися” за Лещенко, Шабуніна та їх соратників. Тим більше пам’ятаючи ту роль, яку вони відіграли в американських виборах (і про яку Трамп час від часу публічно згадує).

Результат цієї “зміни концепції” не змусив себе чекати.

Навесні активістів, які отримують гранти на боротьбу з корупцією, зобов’язали заповнювати декларації. За недостовірні відомості пригрозивши в’язницею.

Тепер все тим же активістам світять нові проблеми – цього разу вже кримінальні.

5 років за емоції

Керівнику громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін в середу 16 серпня вручили підозру. Незабаром має відбутися суд з обрання йому запобіжного заходу.

Правда, в останній момент підозра дещо пом’якшили. Якщо спочатку йшлося про статтю ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України “Нанесення тілесних ушкоджень журналісту під час виконання ним законної професійної діяльності”. То тепер просто про нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості (у прокуратурі заявили, що перевіряють – чи є потерпілий насправді журналістом).

Організація, яку очолює Шабунін, вважає цю справу політичним замовленням.

Історія, яка зараз вилазить боком антикоррупционеру, двомісячної давності. 8 червня біля Дніпровського військкомату Києва активіст вдарив блогера Всеволода Філімоненко за те, що рахунок його питання провокаційними. За словами Філімоненко, агресію Шабуніна викликав питання, чому активіст не воює в АТО.

Шабунін заявляє, що вдарив видеоблогера не стримавшись, за те, що той образив його заступника по ЦПК Олександру Устинову.

Філімоненко кваліфікував напад на себе як перешкоджання його журналістській діяльності. Що і легко в основу його звернення в правоохоронні органи.

У ЦПК стверджують, що Шабунін не завдав тяжких ушкоджень Філімоненко, а травмували блогера його товариші, щоб справу кваліфікували за більш тяжкою статтею. Також ЦПК зазначає, що Філімоненко не перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській лікарні швидкої допомоги, куди повинен бути доставлений за законом після побиття. А на наступний день сам приїхав в іншу столичну лікарню, щоб там лягти в стаціонар, і провести 21 день.

За статтею, яку закидають Шабунину, йому загрожує до 5 років позбавлення волі. Сам активіст і його прихильники висувають претензії до Філімоненко, не рахуючи того журналістом. Наприклад, депутат Мустафа Найєм на своїй сторінці в Facebook навіть розпочав полеміку, а можна вважати блогера журналістом.

“Здавалося б звичайна банальна ситуація. Але насправді це індикатор маразму і абсурду, що запанував у країні, потакаемый першими особами держави. Суть в тому, що пан Філімоненко не журналіст. Я не вважаю правильним когось бити, не впевнений, що сам би стримався в тій ситуації, але чорт візьми, Філімоненко не журналіст”, – заявив Найєм.

Ще один єврооптиміст Сергій Лещенко спрогнозував, що Шабунін може стати політичним в’язнем.

“Шабунину шиють п’ять років в’язниці. Ну що ж, для повного ансамблю Порошенко не вистачало політичних в’язнів. Ясно, що фінал цієї історії буде для президента сумний. Але кожен сам коваль свого нещастя. Віталій, тримайся — за тобою вся країна!” – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Цікаво, що захисникам Шабуніна активно опонують провладні активісти та політики.

Наприклад, в коментарі до посту Мустафи прийшов нардеп від БПП Володимир Ар’єв розповів, що показував відео з конфліктом між Шабуниным і Філімоненко колегам в ЄС і “реакція була однозначною – виправдання таким діям немає”.

Одержувачів грантів від США прирівняли до агентом Москви

На те, що проблеми Шабуніна не випадковість, а системна політика влади, вказує і показова історія в Рівному, яка також розвивається в останні дні. Рівненське управління СБУ зайнялася розслідуванням проти місцевих журналістів, які, в свою чергу, розслідували корупцію в самій спецслужбі.

СБУ цікавить фінансування “Агенції журналістських розслідувань”, в якому підозрюють “російський слід”. Однак проблема в тому, що “Агентство” працює за фінансової підтримки урядів США і Канади.

Але це спецслужбу не збентежило. Там кажуть, що “відомі численні випадки”, коли ФСБ працювало “під прикриттям громадських організацій Західної Європи та США”.

Тобто, тепер, теоретично, опозиційно налаштованих до влади одержувачів західних грантів можуть почати тотально перевіряти на предмет співробітництва з “країною-агресором” з перспективою порушення кримінальних справ за держзраду.

НАБУ звинуватили у втручанні у вибори в США

Паралельно з історією про кримінальну справу проти Шабуніна розвивається ще один конфлікт.

Генпрокуратура України за заявою народного депутата України, члена групи “Волі народу”, Андрія Деркача відкрила кримінальне провадження про втручання НАБУ у виборчу кампанію в Сполучених Штатах Америки на президентських виборах минулого року.

Фабула справи, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, читається так, ніби написана не слідчим, а журналістом або блогером. Вона свідчить наступного ро: “посадові особи НАБУ вчинили розголошення даних досудового розслідування шляхом оприлюднення в засобах масової інформації фрагментів записів “амбарной книги” Партії регіонів на ім’я голови виборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа Пола Манафорта. Зазначені дії ганьблять людину, принижують її честь і гідність, створюючи в суспільстві враження незаконного втручання у вибори президента Сполучених Штатів”.

З-за такого нетипового стилю деякі спостерігачі подумали, що це фейк (спочатку інформація з’явилася у ЗМІ від анонімних джерел). Але незабаром її достовірність підтвердив сам Андрій Деркач, який опублікував на ФБ і свою заяву, і відповідь Юрія Луценка, в якому йдеться про порушення кримінального провадження по даній справі.

“Я вважаю, що своїми необдуманими діями НАБУ завдало серйозної шкоди україно-американським відносинам. Україна постала в очах США як ненадійний партнер. Двосторонні контакти на вищому рівні на деякий час були повністю заблоковані, а фінансова допомога – істотно скорочена”, – написав нардеп.

Цікаво, що таке кримінальне провадження тільки одним своїм існуванням дає “залізобетонні” аргументи команді Трампа, яка зараз активно розкручує теза про втручання України у виборчу кампанію в Штатах.

Навряд чи це зроблено з недомислу. Можливо, влада дійсно хочуть розвинути цю тему, щоб підвести під кримінальну статтю не тільки НАБУ (дискретировав при цьому Агентство в очах американців), але і, наприклад, Сергія Лещенка, враховуючи його роль у поширенні інформації про згадану вище “амбарной книзі” Партії Регіонів.

Нагадаємо, скандал з “чорною бухгалтерією” ПР завдав серйозний удар по передвиборчій кампанії Дональда Трампа, штабом якого керував політконсультант Пол Манафорт.

Листи “амбарной книги” оприлюднив колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак, а Сергій Лещенко перший показав якісь платіжки із зазначенням прізвища Манафорта, який, нібито, отримав за свої послуги від Партії регіонів близько 12 млн доларів.

У січні нинішнього року, вже після перемоги Трампа, видання Politico описало, як українське посольство і штаб Хілларі Клінтон використовували цю інформацію про Манафорте у своїй боротьбі проти свого конкурента.

А в липні адміністрація Трампа публічно звинуватила Україну у втручанні у вибори в США, заявивши, що всі докази цього добре задокументовані. Американський президент зажадав провести розслідування фактів українського втручання.

І почате Генпрокуратурою України кримінальне провадження в даному контексті Трампу дуже до речі.

Удар по західній “даху”

Опитані “Країною” експерти кажуть, що не випадково два цих скандалу стали розкручуватися паралельно.

“НАБУ, єврооптимісти і так звана антикорупційна тусовка – це інструмент впливу Заходу на процеси в Україні. Не хочу виступати капітаном очевидністю, але їх інтереси вступили в жорсткі протиріччя з інтересами українських владних груп”, – говорить “Країні” політичний експерт Андрій Золотарьов.

За його словами, якщо справу щодо Шабуніна пройде за вказаною самим активістом жорстким сценарієм, то владою буде досягнута як мінімум проміжна мета – покарати хоча б одного видного “антикорупціонера”, щоб залякати всіх інших, показавши, що західна “дах” вже не гарантує їх безпеку.

Це буде важливим сигналом для багатьох активістів, журналістів і структур громадянського суспільства, орієнтованих на співпрацю з західними структурами.

“Ну а що стосується НАБУ – це продовження боротьби влади за приручення цієї структури. Хоча сама по собі фабула справи викликає питання. Очевидно, що НАБУ не за своєю ініціативою вирішило зливати інформацію про Манафорте і амбарной книзі Партії Регіонів. Напевно була дана відмашка з Банкової, яка також всіляко підігравала Хілларі Клінтон. А тепер у президента хочуть зробити крайніми НАБУ. Хоча логіка зрозуміла. Для влади важливо дискредитувати НАБУ в очах американців, позбавити Ситника і Углаву їх підтримки, після чого змінити їх на інших людей”, – каже Золотарьов.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що Шабунін першим йде на ешафот оскільки його найпростіше “дістати”.

“Він найдоступніший активіст-антикорупціонер. На відміну від всіх ті, хто захищений депутатськими мандатами. Але це удар не за нього особисто, а з усього цього руху Це спроба придушити цей рух. Більш того, в цих діях я бачу повний консенсус правлячої еліти. Всі партнери по більшості у БПП і “Народному фронті” давно і наполегливо прагнуть знизити активність антикорупційних організацій”, – говорить “Країні” Карасьов.

Що ж стосується справи Генпрокуратури щодо НАБУ, він вважає, що таким чином Адміністрація президента перекладає відповідальність з себе і українського посольства у Вашингтоні на НАБУ, в надії погіршити ставлення США до цього органу.

У свою чергу, політичний експерт Руслан Бортнік вважає, що насоливши “антикоррупционерам”, в АП розраховують виправдатися перед Дональдом Трампом.

“За великим рахунком і НАБУ, і вся антикорупційна прошарок – творіння рук демократів, Сороса, ліберального американського бомонду. Тому сьогодні, особливо на тлі останнього скандалу з корейськими ракетами, українська влада шукає будь-які шляхи, щоб заслужити прощення Трампа, максимально покаравши тусовку, яка рік тому об’єдналася в боротьбі проти нього. Тим більше, що ця тусовка доставляє неприємності Банковій”, – вважає Бортник.

Але наскільки ефективною буде ця тактика?

Депутат-мажоритарник з Києва Віктор Чумак вважає, що влада заганяє себе в цуцванг – коли будь-який хід буде тільки погіршувати їхнє становище.

“У політиці цугцванг супутник страху, – пише Чумак у себе на ФБ. – Страх перед неминучим програшем і можливою розплатою не дає можливості робити адекватний аналіз ситуації і розумні кроки. Так посипалася влада Януковича у листопаді 13-го. Так починає сипатися влада Порошенко. Неадекватна оцінка настроїв у суспільстві, переформатування правоохоронної системи в систему боротьби з політичною опозицією та економічними конкурентами, абсолютно божевільний дерибан практично у всіх сферах економіки, зачистка інформаційних опозиційних медіа, ідіотське позбавлення громадянства опозиційного політика, цькування громадських активістів – це все кроки по цій партії. Для влади вона вже програна. Питання лише в часі”.

Інформація взята з : https://strana.ua/articles/analysis/87274-pochemu-protiv-antikorruptsionerov-byla-razvernuta-vojna-pravookhraniteljami.html