+38 (068) 670 09-60

  • Українська
  • English
  • Deutsch
  • Italiano

Громадська організація
"Центральний Антикорупційний комітет"

Права людини в Україні у 2020 році

07.04.2021

Інформацію взято з джерела: https://www.amnesty.org.ua/prava-lyudyny-v-ukrayini-u-2020-roczi/

Amnesty International презентувала річну доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні та світі у 2020 році, головним викликом якого стала боротьба з COVID-19. Щодо України, організація звернула увагу на такі аспекти.

Обмеження, зумовлені пандемією COVID-19, не змогли ефективно запобігти поширенню хвороби. Ситуація загострилася через нестачу засобів індивідуального захисту та достатньої кількості тестів, що перевантажило систему охорони здоров’я. До середини грудня повідомлялося, що понад 51 731 медик інфікувався COVID-19, із загальної кількості 1 055 047 підтверджених випадків зараження на той час. За даними Міністра соціальної політики, понад 300 медичних працівників і працівниць померли до 19 грудня, натомість лише 53 смерті були визнані як такі, що пов’язані з професійною діяльністю. Їхнім родинам пообіцяли державну компенсацію, але, згідно з інформацією у ЗМІ, до 12 листопада компенсацію у повному обсязі отримала лише 21 родина, а часткову – 22: через несприятливі бюрократичні умови та необхідність доведення, що померла особа заразилася на COVID-19 саме на роботі.

Були зафіксовані непоодинокі випадки тортур та іншого жорстокого поводження зі сторони представників владних структур, зокрема щодо затриманих поліцією осіб. За даними Офісу генерального прокурора, за 2020 рік було зафіксовано 129 кримінальних справ щодо імовірних тортур, з них у 59 випадках були висунуто підозри, 52 справи були закриті.

Не було досягнуто справедливості й відшкодування для жодної цивільної особи постраждалої від насильницького викрадення, таємного утримання під вартою та тортур з боку Служби безпеки України у період із 2014 по 2016 роки, факти яких викрила Amnesty International разом із Human rights watch і оприлюднила в доповіді «Тебе не існує» 2016 року. Жодна особа, причетна до цих злочинів, так і не була притягнута до відповідальності.

Домашнє насильство надалі було поширеним, недостатньо задокументованим та часто не отримувало ефективної реакції з боку державних органів. Правові та інституційні ініціативи останніх років щодо боротьби із домашнім насильством часто були неналежним чином реалізовані, якщо й взагалі реалізувалися. Поліція неохоче видавала термінові заборонні приписи та не бажала або була неспроможною їх примусово виконати. Військові та поліцейські надалі були звільнені від дії положень Кодексу про адміністративні правопорушення про покарання за домашнє насильство. На практиці це означає, що ці категорії людей можуть уникати переслідувань за домашнє насильство як кримінального правопорушення. Оскільки закон часто трактується так, що для порушення кримінальної справи за “систематичне” правопорушення, до цього кривдника мають як мінімум двічі протягом року притягнути до адміністративної відповідальності.

«Пандемія COVID-19 оголила системну кризу в галузі охорони здоров’я і призвела до відчутних обмежень у праві на здоров’я й гідні умови праці для медиків. Брак засобів індивідуального захисту, тестувань засвідчили, що уряд не впорався із викликами, пов’язаними з пандемією.

Локдаун також став однією з причин різкого росту звернень щодо домашнього насильства, було зареєстровано на 61% більше скарг проти 2019 року. Але дійсно, вагомою причиною цього росту, безумовно, є і зростання усвідомленості проблеми у суспільстві. Натомість вимога про ратифікацію Стамбульської конвенції так і не була втілена у життя.

Угруповання, що пропагують насильство та дискримінацію, продовжували утиски вразливих груп, зокрема ромів та ЛГБТІ, а правоохоронні органи неналежно реагували на це, що тільки більше живило атмосферу безкарності за злочини на ґрунті ненависті. Загалом, 2020 рік став періодом системного порушення прав людини, на які держава, на жаль, не змогла належно відреагувати. Українська влада має зробити ретельну роботу над помилками й не допустити їх повторення у 2021 році», – зазначила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.