Ситуація з правами людини в Україні продовжує погіршуватися через бойові дії та пандемію COVID-19, заявляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

11.03.2021

Інформацію взято з джерела: https://ukraine.un.org/uk/node/115794

У новій доповіді Організації Об’єднаних Націй (ООН) висвітлюється низка порушень прав людини по всій країні, які пов’язані та не пов’язані з конфліктом. Документ підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період з 1 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року.

КИЇВ, 11 БЕРЕЗНЯ 2021 – Хоча ситуація з безпекою на сході України значно покращилася у другій половині 2020 року, у новій доповіді Організації Об’єднаних Націй (ООН) висвітлюється низка порушень прав людини по всій країні, які пов’язані та не пов’язані з конфліктом. Документ підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період з 1 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року.

«Після того, як 27 липня 2020 року набула чинності угода про заходи щодо посилення режиму припинення вогню, ми побачили значне покращення ситуації з безпекою та подальше зменшення кількості жертв активних бойових дій серед цивільного населення», – сказала Глава ММПЛУ Матільда ​​Богнер.

Незважаючи на це поліпшення, у період з 1 серпня 2020 по 31 січня 2021 року в результаті активних бойових дій троє цивільних чоловіків отримали поранення. У той же час 8 людей загинули (7 чоловіків та 1 жінка) та 28 отримали поранення (20 чоловіків, 5 хлопчиків та 3 жінки) внаслідок вибухів мін та вибухонебезпечних пережитків війни. З початку конфлікту ММПЛУ зафіксувала загалом 3375 смертей серед цивільного населення, пов’язаних із конфліктом. Кількість поранених цивільних осіб, за оцінками, перевищує 7000. «Навіть одна смерть чи поранення – це вже забагато. Метою має бути нульовий показник жертв серед цивільного населення. Ми закликаємо сторони конфлікту повністю дотримуватись режиму припинення вогню та норм міжнародного гуманітарного права. Ми також наголошуємо на необхідності підвищувати поінформованість про мінну небезпеку, у тому числі серед дітей та молоді», – додала пані Богне.

У доповіді наголошується, що від сукупних наслідків конфлікту та пандемії COVID-19 особливо страждають особи, яким необхідно перетинати лінію зіткнення. З 1 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року кількість перетинів лінії зіткнення в обох напрямках скоротилася на 96 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2019 – 2020 років.

«Людям необхідно перетинати лінію зіткнення. Навіть під час пандемії у людей залишаються базові потреби: хворі потребують доступу до основних медичних послуг, членам сімей потрібно бачитися, а людям похилого віку потрібний доступ до пенсій. Необхідно зробити все можливе, щоб цивільні особи могли безпечно перетинати лінію зіткнення, щоб задовольнити їхні потреби та зменшити негативний вплив конфлікту на них», – сказала пані Богнер.

У доповіді наголошується, що хоча в останні роки на контрольованій Урядом території зменшилася кількість випадків тортур та жорстокого поводження, пов’язаних з конфліктом, все ще відсутня відповідальність за тортури та жорстоке поводження, у тому числі у випадках, не пов’язаних із конфліктом, особливо тих, де мало місце насильство з боку поліції. ММПЛУ наголошує, що Уряд має притягнути винних до відповідальності за порушення прав людини не лише у зв’язку із збройним конфліктом, а й за всі інші порушення. У цьому контексті у доповіді наголошується, що через сім років після закінчення протестів на Майдані все ще не було притягнуто до відповідальності осіб, винних у загибелі людей та вбивствах.

У доповіді задокументовано 12 випадків довільних затримань на території, контрольованій самопроголошеною «Донецькою народною республікою», та 8 випадків довільного затримання та утримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом на території, яку контролює самопроголошена «Луганська народна республіка». «Незалежним спостерігачам продовжують відмовляти у доступі до місць утримання під вартою, що особливо наражає на затриманих ризик. ММПЛУ та іншим міжнародним організаціям слід якнайшвидше надати безперешкодний доступ до місць утримання під вартою», – додала пані Богнер.

За звітний період ММПЛУ зафіксувала 18 випадків погроз та нападів на журналістів та інших працівників ЗМІ, правозахисників, цивільних та політичних активістів, членів ЛГБТІ-спільноти та їх прихильників, а також представників національних меншин. У доповіді наводиться докладна інформація про напади на членів та співробітників політичних партій напередодні виборів до місцевих органів влади, переважно спрямованих проти двох опозиційних партій, які багатьма вважаються «проросійськими». На території, яку контролюють самопроголошені «республіки», озброєні групи довільно затримували людей за публікації в соціальних мережах.

ММПЛУ продовжувала документувати випадки риторики ненависті та загроз національним меншинам, зокрема ромам та угорцям, та зафіксувало нову хвилю ненависті та загроз критикам закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «З тих пір, як деякі положення закону про державну мову набули чинності 16 січня, ми стали свідками сплеску нападів та погроз на ґрунті ненависті на адресу критиків закону та тих, хто висловлював позитивні погляди про російську мову. Слід якнайшвидше ухвалити Закон про захист національних меншин та їхніх мов на основі консультацій та за участю всіх зацікавлених сторін», – сказала пані Богнер.

Таке зване «законодавство», що застосовується на території, контрольованій самопроголошеними «республіками», є дискримінаційним по відношенню до низки релігійних громад, зазначається в доповіді. Також у доповіді висловлюється занепокоєння тим, що на території, контрольованій самопроголошеними «республіками», рішення про визнання російської мови «офіційною» в освітніх «установах» може вплинути на право на освіту, та міститься заклик до збройних груп самопроголошених «республік» утримуватися від будь-яких заходів, що перешкоджають вивченню української мови та мов меншин.

У доповіді також наголошуються на вразливості, які виявила пандемія в Україні: серед низькооплачуваних працівників сфери охорони здоров’я, 83% з яких становлять жінки; серед бездомних осіб, котрим немає достатньо притулків; а також серед людей з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями, які, як і раніше, позбавлені правоздатності в Україні.

Що стосується Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, тимчасово окупованих Російською Федерацією,[1] то в доповіді, серед інших порушень прав людини, наголошується на продовженні депортацій та примусових переміщень. «Ми нагадуємо, що міжнародне гуманітарне право забороняє примусове індивідуальне чи масове переміщення, а також депортацію осіб, які перебувають під захистом, з окупованої території на територію держави, що окупує, або іншої країни незалежно від мотивів», – сказала пані Богнер. Незаконне застосування кримінального законодавства Російської Федерації окупаційною владою Російської Федерації на півострові також негативно впливає на свободу релігії, зокрема Православної Церкви України та Свідків Єгови.

У доповіді також міститься низка конкретних рекомендацій українським органам влади, самопроголошеній «Донецькій народній республіці», самопроголошеній «Луганській народній республіці», а також Російській Федерації як державі, що окупує, в Криму.

ММПЛУ зазначає, що Уряд України повністю виконав 12 відсотків рекомендацій Місії, викладених у попередніх періодичних та тематичних доповідях щодо України, та частково виконав 57 відсотків. 31 відсоток залишається невиконаним. Разом з тим, самопроголошені «республіки» повністю виконали 3 відсотки рекомендацій та частково виконали 19 відсотків. 78 відсотків залишаються невиконаними. Російська Федерація як держава, що окупує, в Криму не виконала жодного з оцінених рекомендацій, і частково виконала 3 відсотки. 97 відсотків рекомендацій залишаються невиконаними.