Тортури, побиття, заборони книжок та “Миротворець”. Що написано в доповіді Держдепу про права людини в Україні

01.04.2021

Інформацію взято з джерела: https://strana.ua/news/325804-doklad-hosdepa-po-pravam-cheloveka-v-ukraine-2021-podrobnyj-analiz.html?fbclid=IwAR0KBe2_Yet_2tfTe0UK5raGZYH11cLVkAb29ZmItqPY5tcSx1mvdhSXck8

Держдепартамент США випустив доповідь про права людини в Україні. Документ дуже об’ємний, і охоплює як 2020 рік, так і більш ранні періоди.

Багато в чому там повторюються тези ООН та інших правозахисних організацій. Але є і свої цікаві акценти.

Так, наприклад, хоча у Держдепу і постійно зустрічається словосполучення “російська агресія”, заголовок відповідного розділу звучить “Порушення в ході внутрішніх конфліктів”. Тобто війна на Донбасі це, на думку США, внутрішній конфлікт.

Також американці критикують заборони книг в Україні – хоча недавно особисто Зеленський взагалі заперечував, що в країні забороняють літературу. “Пройшлися” в Держдепі по сайту “Миротворець”, блокувань сайтів і нападам на журналістів.

“Страна” проаналізувала цей документ в частині, яка стосується підконтрольної Україні території.

Тортури в тюрмах і поліції, політичні вбивства

Перший пункт звіту називається “Повага недоторканності особи”.

Воно втілювалося декількома способами, в тому числі за допомогою “політично мотивованих вбивств”.

Доповідь починається з таких слів: “Надходили повідомлення про те, що уряд України або його агенти здійснювали можливі довільні або незаконні вбивства”.

Наводяться як приклад тортури, вчинені силовиками у Вінницькій колонії в липні 2019 року. Вказується, що співробітники вивели укладеного з камери в окрему кімнату, де нібито вдарили його 85 разів. За словами слідства, потім повернули людини в камеру, де співкамерник завдав додаткові удари, в результаті яких він загинув.

Докладно описується трагедії з Катериною Гандзюк, яка померла після кислотного нападу в 2018 році. Виконавців засудили до тюремних термінів. А ось “організатори злочину, ймовірно, залишилися на волі, правоохоронці не розслідували злочин в повній мірі”.

Наступна смерть – Павла Шеремета. Американці акцентують увагу на тому, що вбивство журналіста було скоєно в 2016 році. І до сих пір справа не розкрита, винні не покарані. При цьому уточнюється, що підозрювані затримані і заарештовані – без оцінок, винні вони чи ні.

Великий блок присвячений і розслідування вбивств, скоєних під час протестів євромайдан в Києві в 2013-2014 роках. “Правозахисні групи піддали критиці низька кількість обвинувальних вироків, незважаючи на наявність значних доказів”, – пишуть американці. І доповнюють, що Управління Верховного комісара ООН з моніторингу прав людини в Україні відзначило, що в розслідуванні вбивств був досягнутий незначний прогрес, а розгляд справ, що дійшли до судів, як і раніше відкладалося.

Тобто поки активність Офісу генпрокурора по “справах Майдану” на Заході не оцінили.

Держдеп розкритикував те, що “державні агенти викрадали і депортували іноземних громадян від імені своїх урядів без належної правової процедури”. Наприклад, стверджується, що трьох громадян Узбекистану екстрадували на батьківщину без дотримання законів. А реалізувала це нібито СБУ спільно зі Службою держбезпеки Узбекистану.

Окремий пункт – “Тортури, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження з людиною”.

Про це Держдеп пише так: “Хоча конституція і закон забороняють катування та інші жорстокі і незвичайні покарання, надходили повідомлення про те, що правоохоронні органи вдавалися до таких зловживань”.

Приклад – 3 січня правозахисна група опитала 30 ув’язнених з Олексіївської виправної колонії №25 Харківської області після того, як група отримала інформацію про жорстоке поводження з ув’язненими, включаючи тортури і згвалтування.

11 січня офіс омбудсмена опитав 12 ув’язнених в медсанчастині. Ці люди стверджували, що близько трьох або чотирьох годин ранку на них надягли наручники й потягли по вулиці в нижній білизні в штаб-квартиру установи, де вони перебували до семи годин вечора. Ув’язнені залишалися в наручниках майже 15 годин і не отримували ніякої їжі.

“Ув’язнені також повідомили, що їх тягали по підлозі з поверху на поверх. За повідомленнями, їх тіла були покриті саднами і гематомами, особливо на головах, в результаті жорстокого поводження. Один ув’язнений повідомив, що отримав опіки в області сідниць і ануса”, – йдеться в доповіді.

Протягом року надходили повідомлення про те, що силовики застосовували тортури і жорстоко поводилися з людьми для отримання зізнань.

Наприклад, 27 березня Державне бюро розслідувань пред’явило звинувачення двом співробітникам поліції Ужгорода в насильницькому перевищенні повноважень. За версією слідства, у вересні 2019 року за підозрою в крадіжці Ігоря Хармат і Івана Букова затримали і доставили в УВС Ужгорода.

Там, за словами Букова, його жорстоко побили битою, вибили зуби, наділи на нього наручники і прикували до радіатора. Буків повідомив, що на наступний ранок він зміг позбутися від наручників і зістрибнув з четвертого поверху відділення поліції, рятуючись подальшого насильства. Він вижив при падінні, але порвав селезінку, пошкодив таз і зламав обидві руки. Хармат також повідомив, що його катували. Правозахисні групи розкритикували Державне бюро розслідувань за те, що воно не пред’явила офіцерам звинувачення в тортурах.

Тут Держдеп робить висновок: “Безкарність за зловживання, скоєні правоохоронними органами, була серйозною проблемою. Управління Верховного комісара ООН з моніторингу прав людини в Україні повідомило, що більшість звинувачень в застосуванні тортур, висунутих проти силовиків з лютого по липень, були проігноровані. Державне бюро розслідувань і спеціалізований відділ при Генеральній прокуратурі несуть відповідальність за розслідування таких тверджень “.

Дуже детально описуються жахливі умови утримання в колоніях і СІЗО. А саме, що місця позбавлення волі в Україні переповнені. Розміри камер в одному з будинків Харківського слідчого ізолятора складають менше одного квадратного метра, “що дозволяє ув’язненим тільки стояти”.

Американці повідомляють, що камери кишать блохами, тарганами, гризунами. Ув’язнені часто мають доступ тільки до накопичений водопровідній воді, яка містить глисти. Їжа описується як “неїстівна”.

Стіни покриті цвіллю. В деякі камери не надходить світло, немає вентиляції та опалення. У яких тримають під вартою часом не буває мила і туалетного паперу, у жінок – немає доступу до предметів особистої гігієни.

На тлі всього цього, повторюють американці, були зафіксовані випадки катувань, численні випадки жорстокого поводження. Деякі з них завершувалися смертю підозрюваних.

Незаконні затримання

У доповіді фіксується, що українська поліція і СБУ масово практикують затримання без санкції суду, які тривають довше покладеного терміну.

З 75 опитаних ув’язнених 70% розповіли, що їх по кілька днів, а то і тижнів тримали без пред’явлення звинувачень.

А в разі СБУ це були незаконні місця тимчасового позбавлення волі, звідки потім людей, після відповідної “обробки” привозили оформляти вже офіційно.

У багатьох випадках на перший допит людей призводять без адвоката, не дозволяючи заздалегідь його запросити або котрі дають державного. Після таких допитів багато затриманих давали свідчення.

“Служба безпеки України затримувала осіб і зловживала ними як в офіційних, так і в неофіційних місцях утримання під вартою з метою отримання інформації та здійснення тиску на підозрюваних, щоб вони зізналися або співпрацювали”, – йдеться в звіті Держдепу.

При цьому уточнюється, з 2016 року СБУ припинила практику викрадень людей на тривалі терміни. “При цьому безкарність за минулі зникнення зберігалася, а Служба безпеки продовжувала довільно затримувати людей поблизу лінії зіткнення на короткі періоди часу”, – йдеться в документі.

Ще один метод довільних затримань стосувався призовників.

“В кінці травня представники Харківського військкомату систематично зупиняли і насильно затримували молодих людей біля зупинок громадського транспорту, доставляючи їх до військкоматів. Затриманих позбавляли мобільних телефонів, тримали під замком, годували один раз в день і відправляли на медичні огляди, після чого їх закликали в армію” , – йдеться в доповіді.

Судові процедури та політв’язні

У Держдепі стурбовані, що в Україні високий відсоток обвинувальних вироків. Що “ставить під сумнів презумпцію невинуватості”.

Також йдеться про те, що судді, користуючись епідемією коронавируса, почали порушувати принцип відкритості суду, все частіше закриваючи його від глядачів і преси. З тієї ж причини адвокатам стали частіше відмовляти в спілкуванні з клієнтами, а через відкладання засідань люди довше нудяться в місцях попереднього ув’язнення.

Серед політв’язнів в доповіді прозвучало ім’я журналіста Василя Муравицького, якого звинувачують в зраді за статті в російських ЗМІ.

Порушення свободи слова

Відомство фіксує, що влада України неправомірно намагалися отримати доступ до інформації про джерела журналістів. Правоохоронні органи здійснювали моніторинг Інтернету, іноді без всяких юридичних повноважень.

Також українська влада “зробили кроки для блокування доступу до веб-сайтів на підставі” міркувань національної безпеки “, – йдеться в доповіді.

Цікаво, що в розділі про порушення свободи слова Держдеп згадує виробництва на людей, які демонстрували радянську символіку і портрети Сталіна. Правда, уточнивши, що українськими законами це заборонено.

А ось що до свободи ЗМІ- то тут американське зовнішньополітичне відомство раптово розкритикувало не український уряд, а саму пресу. Заявляється, що більшість великих медіа належить олігархам, які просувають “упереджений плюралізм” і критикують політичних і бізнес-конкурентів.

“Редакційна незалежність була особливо обмежена в ЗМІ, контрольованих окремими особами і олігархами, які підтримують або пов’язаними з російським урядом і спецслужбами”, – йдеться в документі з зрозумілим натяком на телеканали, контрольовані Медведчуком.

Після цієї цитати наводяться дані Міноборони України про те, що проти керівництва країни Росія веде інформаційні спецоперації.

Покритикувавши медіаолігархов, Держдеп визнає, що “насильство по відношенню до журналістів залишалося проблемою”. Влада України американці звинувачують “у виникненні культури безкарності”.

“Урядові органи іноді брали участь у нападах на журналістів та потурали їм”, – йдеться в звіті.

Журналістів за їхні репортажі по-перше труять “громадські активісти”, які, на думку Держдепу, “створюють атмосферу нетерпимості”.

Серед випадків нападів згадані атаки на журналістів “Схем” і “Радіо Свобода”. Ці атаки в тексті доповіді, зі слів самих журналістів, пов’язані з діями влади. Також згадані загрози головному редактору “заборонили” Катерині Сергацковой, які почали надходити їй після публікацій про зв’язки організації StopFake з ультраправими.

Серед інших порушень прав журналістів – виклики на допит в ГБР Юрія Бутусова і Яніни Соколової, які публікували інформацію по нібито зірваної операції по “вагнеровцам”.

У Держдепі також звернули увагу на цензуру і обмеження контенту в Україні. “Правозахисні організації часто критикували уряд за надмірно широкий підхід до заборони книг, телешоу, веб-сайтів та іншого контенту”, – йдеться в документі.

Звіт згадує, що Нацрада відкликав ліцензію у радіо “Прямий FM”.

“Як незалежні, так і державні ЗМІ періодично вдавалися до самоцензури, коли повідомляли про матеріали, які можуть піддати власників ЗМІ або політичних союзників критиці або можуть бути сприйняті суспільством як недостатньо патріотичні або надають інформацію, яка може бути використана для російської пропаганди”, – роблять висновок в Держдепартаменті.

У звіті говориться, що влада України забороняють контент з проросійською позицією, але тут же згадується “дезінформація з Росії”. При цьому все одно відзначається, що уряд України “продовжило практику заборони певних творів російських акторів, режисерів і співаків, а також введення санкцій щодо проросійських журналістів”.

Всі ці заборони розглядаються як порушення. А обгрунтованість триваючого заборони російських соцмереж автори звіту взагалі поставили під сумнів, заявляючи, що вони “нібито загрожують національній безпеці”.

Також Держдеп прямо пише, що “Держкомтелерадіо веде список заборонених книг, які, як вважається, спрямовані на підрив незалежності країни”. Цікаво, що раніше Зеленський звинувачував в дезінформації тих, хто говорить, ніби в Україні забороняють книги. Мабуть, тепер піде викриття “фейків від Держдепу”?

Також йдеться про те, що “уряд використав формальні приводи, щоб змусити ЗМІ замовкнути за” проросійські “(лапки Годепа – Ред.) Позиції і критику політики національної безпеки”.

Тут відомство нагадує про позапланові перевірки телеканалів Newsone, “112 Україна” і ZIK – за висвітлення зустрічі Путіна і Медведчука. Відзначимо, що звіт стосується 2020 року, і закриття цих телеканалів рішенням РНБО туди не увійшло.

Відносно цих каналів Держдепартамент фіксує і нападу ультраправих. Згадана атака радикалів 15 червня на журналістку ZiK Аллу Жізневськая під час суду над Сергієм Стерненко, зарізав людину в Одесі.

При цьому чомусь говориться, що акції протесту під судом організувала “Опозиційна платформа – За життя” і її молодіжне крило. В результаті між рядків читається, що саме її активісти напали на Жізневськая.

Хоча насправді це були ультраправі радикали, які підтримують Стерненко, а також здавна труять кореспондентів опозиційних телеканалів.

Та й дивно думати, що в ОПЗЖ стануть нападати на журналістку телеканалу свого ж однопартійця Тараса Козака.

Відзначимо, що основним постачальником даних для звіту Держдепартаменту є українська громадська організація “Інститут масової інформації” – на нього постійно йдуть посилання в документі. Мабуть, йому і варто адресувати питання, звідки взялася така цікава підміна понять.

Свобода в інтернеті

Доклад напоминает, что Зеленский продлил санкции Порошенко против российских соцсетей и продолжил практику блокировки веб-сайтов, хотя, как говорят в Госдепе, блокировку можно легко перейти через VPN. Всего під бан потрапило більше 400 сайтів.

Також Госдепартамент фіксує, що доступ навіть до українських сайтів часто блокується за постійними рішеннями судів, які повідомляють не пов’язані з СМІ та займаються пошуком приватних осіб або в рамках угодних виробництв (окремо в такому випадку “Страна” нещодавно розсипалася).

Як одно з підстав призводить “захист інтелектуальної власності” – тому є ресурси, що блокуються для розміщених там статей, на яких подаються жалоби.

Також Госдеп критикує українських “активістів” за пошук в Інтернеті та зображення персональних даних. Начинна з публікацією адреса вже використовується ім’ям Єкатерини Сергацької до сайту “Миротворець”.

Цей ресурс, про який йдеться в докладі, “підтримує тесні зв’язки служб безпеки країн, публікує дані журналів та громадських працівників, які критикували служби безпеки країн або роблять інші заяви, які вважають веб-сайтом непатріотичними”?

Госдеп пише, що українські органи влади переслідували людей за їх публікацію в соціальних сетях. “З початку серпня Служба безпеки в Сумах створила звичайний домен і затримала людину, яка якоби розмістила в соціальних сетях призиви до порушення режиму прекрасного огляду на Донбассі” – приводить у відповідь.

Свобода зібрань

У документі говориться, що українська поліція часто обмежувала свободу мітингів або не захищала її. Наприклад, у Львові розігнали акцію біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Там активісти в масці Зеленського роздавали перехожим надруковані на принтері “гроші”.

Поліція розігнала акцію під приводом карантину, хоча цю норму в Україні застосовують вибірково. Також 25 червня в Києві під тим же приводом згорнули акцію ЛГБТ.

Окремий уривок присвячений нападам праворадикалів на ЛГБТ. На 8 березня невідомі побили двох чоловіків, які вийшли на Марш рівності в Києві. Поліція спочатку затримала відому націоналістку Віту Заверуха та ще трьох радикалів, але тільки через чотири місяці по одному з них справа була направлена ​​до суду з легкої статтею “дрібне хуліганство”.

Наводилися й інші інциденти за нападам на ЛГБТ, які неохоче припинялися поліцією або ж після – розслідувалися.

При цьому в доповіді нічого не говориться про напади в минулому році на активістів “Партії Шарія”, про напади націоналістів на організації “Патріоти – За життя” під Харковом, а також про численні напади на офіси ОПЗЖ. А “Нацкорпус” і “Азов” у доповіді взагалі не були згадані ні разу.

Права переселенців

В Україні майже півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб. При цьому за фактом на підконтрольній території їх менше – оскільки багато хто після реєстрації повертаються назад, в “ДНР” і “ЛНР”.

Держдеп фіксує, що український уряд надавало соціальну допомогу тільки особам, зареєстрованим як ВПЛ. Також проводилися перевірки їх фізичної присутності за адресами реєстрації. Але ця норма була скасована на період пандемії.

При цьому наголошується, що переселенців не забезпечують ні житлом, ні роботою, тому що в Україні “в цілому слабка економіка”.

Окремо згадувався заборона жителям Донбасу голосувати на місцевих виборах 2020 року.

“Виборцям в 18 населених пунктах на підконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей було відмовлено в праві брати участь в місцевих виборах … Правозахисні групи критикували відсутність прозорості і обґрунтованості, а також неможливість оскаржити рішення”, – йдеться в документі.

Корупція в Україні

“Закон передбачає кримінальну відповідальність за корупцію. Влада не дотримувалися закон ефективно, і багато чиновників безкарно займалися корупцією. Хоча кількість повідомлень про корупцію в уряді було невелике, корупція залишалася панівною на всіх рівнях виконавчої, законодавчої та судової гілок влади”, – йдеться в документі.

При цьому позитивно оцінюється створення ВАКС – Вищого антикорупційного суду. Йдеться про те, що він зумів засудити до в’язниці дев’ять корупціонерів за рік своєї роботи. Тоді як суди загальної юрисдикції до початку роботи ВАКС запроторили за грати тільки двох.

Далі розділ повторює звичні для американців тези про те, як Конституційний суд України влітку і восени намагався зламати антикорупційну вертикаль влади. Але Зеленський і парламент припинили цей процес.

При цьому приділяється багато уваги і можливих порушень з боку президента. У звіті нагадали про літній справі НАПКА проти Зеленського, який не повідомив про зміни свого майнового стану.

Мова про тему з облігаціями, які Зеленський купував і продавав на загальну суму, що перевищує поріг звітності.“Відповідно до закону, посадові особи повинні подавати повідомлення про суттєві зміни майнового стану до Реєстру декларацій протягом 10 днів з моменту здійснення операції. Реєстр не отримав такого повідомлення. 24 липня Київський суд закрив адміністративну справу проти президента Зеленського, зазначивши, що відповідно до Конституції президент користується імунітетом від судового переслідування під час перебування на посаді “, – йдеться в доповіді.