Удари по лікарнях, арешти “проросійських”, тортури. Про що доповідь ОБСЄ щодо військових злочинів в Україні

18.04.2022

Інформацію взято з джерела: https://ctrana.online/news/386876-doklad-obse-po-ukraine-posle-vtorzhenija-rossii.html

ОБСЄ випустила об’ємну доповідь щодо порушень прав людини в Україні за період російського вторгнення.

Він охоплює час із 24 лютого по 1 квітня. Тобто масові вбивства у Бучі, інформація про які з’явилася на початку квітня, туди не ввійшли.

108-сторінкову доповідь організація називає попередньою. Головна думка документа – дії російських військ в Україні підпадають під визначення злочинів проти людяності.

Але згадуються там порушення і з українського боку.

Зазначимо, що російські представники в ОБСЄ брати участь у складанні доповіді відмовилися, а після публікації розкритикували.

Наводимо основні моменти цього дослідження.

Дії російських військ у Маріуполі

У звіті, опублікованому 13 квітня, доповідачі ОБСЄ вказали на “неодноразово задокументовані у ході конфлікту порушення” норм міжнародного гуманітарного права з боку Росії.

Це, зокрема, “навмисні вбивства, насильницькі зникнення або викрадення цивільних осіб, зокрема журналістів та місцевих чиновників”.

В ОБСЄ вважають, що, якби Росія дотримувалась своїх зобов’язань у рамках міжнародного гуманітарного права, “число вбитих і поранених цивільних осіб було б набагато менше”.

Наприклад, автори наводять облогу Маріуполя.

Вони дійшли висновку, що саме військові РФ відповідають за обстріл пологового будинку лікарні №3, а також Драмтеатру. Обстріл театру, в якому загинуло близько 300 людей, доповідачі ОБСЄ назвали “кричущим порушенням”.

Росія, нагадаємо, заперечує свою причетність до цих подій.

У випадку з Драмтеатром ОБСЄ спиралася на інформацію ЗМІ та кілька українських джерел – як урядових, так і неурядових. Зазначимо, що місія, як і інші міжнародні організації, у Маріуполі не була присутньою та питання досліджувала дистанційно.

У доповіді зазначається, що сили РФ ведуть бойові дії невибірково, не дотримуючись принципу “пропорційності” і запобіжних заходів щодо “особливо охоронюваних об’єктів, таких як лікарні”.

“Очевидно, що десятки тисяч об’єктів нерухомості було пошкоджено або знищено з катастрофічними прямими та опосередкованими наслідками для цивільного населення”, – заявляє місія ОБСЄ.

Експерти відзначають численні атаки на приватні будинки, лікарні, багатоповерхові житлові будинки, культурні пам’ятки, школи, інфраструктуру водопостачання та електропостачання, які призвели до їх пошкодження або повного руйнування. “При дотриманні сил РФ норм гуманітарного права цих руйнувань можна було уникнути”, – йдеться в документі.

Доповідачі ОБСЄ також вказують на достовірні свідоцтва щодо застосування тортур під час військового протистояння. “Порушення мали місце як з українського, так і з російського боку. Однак порушення, вчинені Російською Федерацією, набагато масштабніші і значніші за своїм характером”, – пишуть автори.

У Росії вже відреагували на звинувачення щодо Маріуполя. Омбудсмен Тетяна Москалькова стверджує, що “українська армія евакуювала маріупольський пологовий будинок, а на його місці було обладнано вогневі точки полку “Азов”.

Щодо драмтеатру Москалькова заявила, що ще 12 і 13 березня в соцмережах з’явилася інформація, що нібито “провокатори” планують підірвати будівлю та звинуватити Росію.

Як управляються захоплені території

ОБСЄ пише, що окуповані території Донбасу та решти частин України управляються по-різному: у захоплених нещодавно містах Донецької та Луганської областей встановлюється влада “ДНР” та “ЛНР”. А в інших регіонах – безпосередньо Російської Федерації.

Там Росія заснувала “комендатури” – аналог військово-цивільних адміністрацій. Впроваджено комендантську годину, заборонено цивільний обіг усіх видів зброї, публічні збори, збір інформації про війська.

При цьому суспільне життя, як і раніше, регулюється українським законодавством, а існуючі українські муніципалітети іноді продовжують функціонувати “при незначній взаємодії з російськими силами”.

У деяких місцях Росія намагається замінити українську валюту на російські рублі.

Окупаційні сили порушують права людини у частині мирних акцій. Наводиться як приклад розгін проукраїнського мітингу в Скадовську Херсонської області із застосуванням вогнепальної зброї.

Аналогічно і в Херсоні – російські сили, як стверджується, кидали світлошумові гранати та стріляли в учасників проукраїнського мітингу.

Відбувається місцями та заміна українських керівників на місцях. Це сталося в Мелітополі, де його викрали, а потім видано за обміном мера Івана Федорова. ОБСЄ наводить норми міжнародних законів, які наказують окупантам не змінювати муніципальну владу.

У Херсоні місцевий мер підтвердив, що адміністрація намагається зібрати трупи та відновити електрику, газ, воду та опалення. У Скадовську мер уточнив, що електрика, газ, вода та комунальні послуги працюють, але є проблеми з мародерством та невиплатами пенсій.

При цьому ОБСЄ зазначає, що не має інформації, що Росія, як сторона, що окупує, не виконує своїх обов’язків щодо підтримки громадського порядку та громадянського життя.

Поводження з полоненими

Місія повідомляє, що, на її думку, кількість полонених “здається відносно низькою порівняно з кількістю втрат”, про які декларують обидві сторони конфлікту. Тобто йде натяк, що втрати супротивника сильно завищуються.

Україна і Росія зараз говорять про приблизно однакові цифри вбитих в арміях противника: близько 20 тисяч людей.

Цифри, що наводяться у доповіді щодо полонених, актуальні на кінець березня і зараз уже застаріли (до того ж проведено обміни). Але в будь-якому разі озвучені цифри становили близько 250-500 полонених в обох сторін (Росія стверджує, що їй нещодавно здалися в Маріуполі понад тисячу солдатів ЗСУ, українська сторона цю інформацію за кількістю не підтверджує).

ОБСЄ фіксує, що ні Україна, ні Росія не допустили Червоного хреста до полонених, але заявили про свою готовність дотримуватися Женевської конвенції. Переговори між Червоним хрестом та обома сторонами тривають.

“Не дозволяючи МКЧХ протягом одного місяця відвідувати військовополонених, і Росія, і Україна порушили міжнародне гуманітарне право”, – повідомляє місія. Але при цьому обидві сторони почали надавати імена своїх військовополонених, а Червоний хрест передає їх протилежній стороні та інформує сім’ї.

ОБСЄ пише, що полонених із “республік” Донбасу Україна часто переслідує за статтею “держадміністрації”. Порушенням прав автори доповіді це не вважають, оскільки йдеться про громадян України.

При цьому організація розкритикувала український сервіс “Шукай своїх” для пошуку полонених або вбитих солдатів російської армії – щоб сім’ї військовополонених могли отримувати новини про своїх родичів. “Це не той спосіб, яким сім’ї та влада, від якої вони залежать, мають бути поінформовані про долю військовополонених. І це наражає їх на громадську цікавість, що суперечить міжнародному гуманітарному праву”, – пишуть в ОБСЄ.

На цій платформі українська влада розмістила сотні фото та відео полонених російських солдатів, часто з їхніми паспортами та документами. “У деяких солдатів зав’язані очі, кляп або маски. Це порушення посилювалося публікаціями зі скріншотами листування полонених російських солдатів з їхніми сім’ями та друзями, які з’являлися в Інтернеті. загрозу солдатів та їхні сім’ї”, – йдеться у доповіді.

Порушують права людини та відеоролики, де “допитують російських військовополонених та змушують вибачатися перед українським народом, прославляти українські збройні сили, очорняти їхнє командування або закликати родичів до припинення війни”.

За міжнародним правом, від військовополонених потрібно лише надати основну особисту інформацію.

Також порушенням є заяви України про те, що військовополонених змусять “відновлювати країну”. “Це може означати, що вони не будуть репатрійовані після закінчення активних бойових дій, як цього вимагає міжнародне гуманітарне право”.

З російського боку йдуть повідомлення про відеозаписи образ та залякувань українських військовополонених після їх захоплення.

Крім того, є відео допитів військовополонених, де їх “примушували очорняти українські збройні сили, співати пісні, які вихваляють російські збройні сили, закликати уряд України почати мирні переговори з Російською Федерацією та просити українських солдатів скласти зброю. На деяких було видно сліди синців”.

Офіційно в Росії гарантували належне поводження з “українськими військовослужбовцями” та їх умовно-дострокове визволення. Але зробили виняток для “націоналістів”, що також, на думку ОБСЄ, є порушенням.

Затримання цивільних осіб в Україні

“Місія зафіксувала велику кількість повідомлень та відео щодо цивільних осіб, які вважаються злодіями, контрабандистами, прихильниками проросійських настроїв або порушниками комендантської години. Вони побиті на території, яку контролює уряд України”, – йдеться у звіті.

Відомо про понад 45 випадків жорстокого поводження з боку співробітників поліції, тероборони та добровольців.

Зафіксовано випадки арешту українською владою близько 300 осіб, підозрюваних у допомозі Росії. У трьох випадках сім’ї затриманих СБУ стверджували, що їм не повідомили про офіційне затримання та долю їхніх родичів.

Також відбувалися арешти мирних жителів на території, яку контролює Росія.

“Місія отримала кілька повідомлень, що заслуговують на довіру, згідно з якими російські військові заарештовували мирних жителів, у тому числі журналістів, без будь-якої процедури і піддавали їх жорстокому поводженню із застосуванням методів, рівнозначних тортурам. Це являє собою військовий злочин”, – йдеться в документі.

Один із таких випадків був підтверджений “Репортерами без кордонів”. Він стосується українського перекладача та кореспондента “Радіо Франс”, захопленого російськими військами 5 березня в центральній частині України та утримуваного у полоні протягом дев’яти днів.

Залишеного в холодному підвалі, його неодноразово били залізним прутом і прикладами, катували електрикою, позбавляли їжі протягом 48 годин і піддали інсценуванню страти, зазначають у доповіді ОБСЄ.

Роздача зброї в Україні

ОБСЄ частково засудило практику роздачі автоматів на територіальну оборону, що практикувалося на початку бойових дій.

“Включення таких осіб до складу збройних сил України є законним відповідно до міжнародного гуманітарного права. Інакше (тобто якщо не включати до складу українських військ – Ред.) роздача зброї цивільним особам робить їх законними об’єктами нападів, не даючи їм привілеїв військовослужбовців”, – пише ОБСЄ.

При цьому робиться застереження – такі стихійні загони набувають статусу учасників війни, якщо ворог наближається, і оформити людей в армію просто немає часу.

“Однак, коли українська влада закликала мирних громадян приготувати коктейлі Молотова для боротьби з російськими окупантами, таких громадянських не можна вважати такими, що взялися “стихійно” за зброю, “не встигнувши сформувати себе в регулярні збройні формування”, – пишуть автори доповіді.

Згвалтування та торгівля людьми

З початку конфлікту в Україні спостерігається зростання ґендерного насильства, йдеться у доповіді. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та український депутат Леся Василенко висунули звинувачення у зґвалтуванні та інших формах сексуального насильства на адресу російських сил.

Один із інцидентів стався у селі Бровари під Києвом, де п’яний російський солдат нібито увірвався до приватного будинку, убив господаря, а потім кілька разів зґвалтував його дружину у присутності її маленької дитини. Українська сторона повідомляла і про групові зґвалтування, здійснені російськими військовослужбовцями у багатьох інших регіонах України.

ОБСЄ закликає розслідувати цей та інші подібні випадки.

Жінки також постраждали від масового переміщення. Міжнародні організації попереджають, що торговці людьми зловживають становищем самотніх жінок та дівчаток і заманюють їх у пастку проституції, рабства чи примусової праці.

Жінки та дівчатка у русі чи у тимчасових сховищах також схильні ставати жертвами ґендерного насильства.

Жінки, які залишаються в Україні, також часто опиняються у тяжкому становищі. Відсутність доступу до соціальних послуг, у тому числі шкіл, та порушені громадські мережі збільшили навантаження на місцевих жінок, які відповідають за догляд за дітьми, інвалідами та людьми похилого віку.

Крім того, за оцінками Фонду народонаселення ООН, близько 80 000 жінок в Україні народжуватимуть у найближчі три місяці, причому багато з них у невідповідних умовах, оскільки центри охорони здоров’я в Україні стають недоступними.