Що стало зрозуміло після вбивства Шеремета

Цього вівторка, 20 вересня, виповнюється рівно два місяць з моменту вибуху автомобіля “Субару” під керуванням Павла Шеремета в центрі Києва. Влада запевняє, що роблять все можливе для розслідування резонансного злочину – працюють кращі фахівці розшукової справи, відкликані з пенсії і навіть агенти ФБР.
Тим часом, в публічному полі з’являється мінімум інформації про справу. Правоохоронці та влада явно говорять про нього вкрай скупо і неохоче.
“З ранку ми заслуховували нові деталі. Я не можу сказати, що є великий прорив. Звичайно, є величезна рутинна робота, яку ми виконуємо. Я категорично проти того, щоб деталі розслідування розголошували, хто б це не був – чи ГПУ або хтось то інший. Це шкодить розслідування “, – сказала два дні тому глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе.
“Страна” розбиралася, що все-таки стало зрозуміло через місяць вбивства і на які питання досі не отримано відповіді.

Що стало зрозуміло після вбивства Шеремета
1. На перших порах слідство було дезорієнтована
Підрив машини Шеремета стався в дуже несприятливий момент. За результатами люстрації і переатестації в поліції виник дефіцит професійних слідчих і оперативників, які могли якісно оглянути місце події, зафіксувати сліди злочину, вичленувати потрібних свідків і результативно їх допитати, нарешті скласти грамотний план подальшого розслідування, на який спирається будь-яке більш-менш складна справа. Навіть провладні політики це визнали. Як заявляв відставний генерал міліції і нинішній губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль, “Хатія Деканоїдзе бачила злочинців хіба що у фільмі” Місце зустрічі змінити не можна “і навряд чи здатна організувати розслідування на належному рівні.
Кричущу непрофесійність підтверджується тим, що через кілька днів на місці події працювали експерти, після того як пройшов дощ, сотні пішоходів і проїхало безліч автомобілів. Повна зневага до розслідування на перших порах продемонстрував і глава МВС Арсен Аваков, який навіть не зволив перервати свою відпустку і прибути до Києва. Навіть генпрокурор Юрій Луценко визнав, що до розслідування необхідно підключати старих професіоналів і заговорив про повернення в поліцію кращого оперативники МВС – відставного генерала Василя Паскала, якого раніше з ганьбою вигнали під тиском “активістів і громадськості” як “донецького кадра Януковича”.
2. У слідчих завівся “кріт”
Коли розслідування більш-менш розгойдати і пішло вперед виникла інша проблема, яка була в правоохоронних органах завжди, але ще ніколи не виявлялася настільки чітко. Не встигли оперативники вилучити террабайти записів вуличних відеокамер і скласти протоколи огляду корисних відеозаписів, щоб виокремити потрібні кадри, як спеціально оброблений відеоролик – строго конфіденційний – з’явився в розпорядженні журналістів.
З одного боку, радує, що у нас настільки піднялася планка журналістів-розслідувачів, що вони блискавично дістають відео – ще до того, як його поширили серед розшуковців Києва. З іншого – сумно, що “кроти” зливають критично важливу інформацію ще до того, як вона була реалізована, тим самим даючи злочинцям повний розклад про кроки слідства, спрямованих на їх затримання. Після цього зливу проявилася кричуща неузгодженість дій МВС і прокуратури.
Радник глави МВС Іван Варченко заявив, що ролик нібито спеціально передали журналістам, щоб побільше людей його переглянули і змогли впізнати кілерів. А генпрокурор Юрій Луценко навпаки обурився і пообіцяв з ганьбою вигнати з правоохоронних органів людей, які злили цю таємну інформацію.
Через таку нестиковки в заявах зовнішній спостерігач міг би зробити висновок, що відео свідомо “злила” поліція з відома свого керівництва.
Втім, хто ж все-таки цей “злив” справив насправді службове розслідування так і не встановило з однієї простої причини – коло людей, які мають доступ до матеріалів розслідування, настільки розширився, що навіть тільки перевірка на поліграфі може зайняти кілька місяців, чого слідчі собі дозволити не могли. Адже слідча група в цей час була б демотивована і знекровлена.
3. Вбивство було виконано професійними кілерами
За відеоролику, який з’явився завдяки “кротам” у відритому доступі, стало зрозуміло, що підготовку і реалізацію цього злочину здійснювали професіонали на високому технічному рівні. Судячи з відео – це чоловік і жінка, які із застосуванням правил конспірації розділилися. Були проведені і підготовчі заходи. Як згадували знайомі Шеремета, місце, де зазвичай парковали автомобіль “Субару”, було зайнято якимсь підозрілим бусиком. Який після виконання парковки “Субару” відразу ж поїхав. Вибуховий пристрій переносила жінка в сумці, так як викликала б менше підозри ніж чоловік.
В обумовлений час жінка піднесла пакет до двору Шеремета, де її страхував чоловік. Кілер чоловічої статі так само застосовував конспірацію – прикидався напідпитку бездіяльно хитким громадянином. Кріпленням вибухівки безпосередньо біля водійського місця “Субару” займалася жінка біля водійського сидіння під днище, після того як спільник одним рухом ретельно протер низ автомобіля, щоб пил не завадила прімагнічіванію і парочка тут же ретирувалася. На відеозаписах можна оглянути обриси кілерів, але неможливо розгледіти риси обличчя. Така поведінка вбивць вказує на знання справи, “народні месники” так себе не ведуть.
4. Вбити хотіли саме Шеремета
У перші дні після вбивства ретельно обговорювалася версія, що бомба призначався не Павлу Шеремету, а його громадянської дружина – співвласниці “Української правди” Олени Притули. На це побічно вказувало те, що автомобіль “Субару” належав саме Притулі. Більш того, друзі Шеремета і його цивільної дружини стверджують, що за журналістами з початку весни велося стеження. Через це Олена Притула не відповідала на дзвінки з невідомих номерів. Цей факт відкидає версію, що підірвати планували Притулу геть – адже за такий тривалий термін можна було вивчити розпорядок дня і звички настільки, що відпрацювати вбивство можна було в автоматичному режимі.
Якщо кілери причетні до цієї стеження означати вони напевно бачили, що в автомобіль сів не той об’єкт і злочин було б відстрочено в часі. А так як цього не сталося, ймовірно все-таки бомба якраз призначалася саме Павлу Шеремету. Тим більше, що він з дня на день їздив саме за цим маршрутом на цій же машині.
5. Врятувати журналіста було неможливо
На перших порах розганялися чутки ніби “швидка” приїхала занадто пізно, перехожі тинялися і не допомагали вивільнити потерпілого і ще живого Павла Шеремета з палаючого автомобіля. Як відзначають фахівці-вибухотехніки, навіть кілька сот грамів тротилу здатні на відкритому просторі перебити залізничні рейки.
У випадку з вбивством Шеремета, за попередніми підрахунками вибухівки було не менше 400 грамів, до того ж вибух був спрямованим, концентрованим на водійське місце. На умовах анонімності медики, що працюють в сфері медицини катастроф, кажуть, що шансів на виживання після такого вибуху у журналіста не було навіть якби поруч чергував вертоліт санавіації. Адже травми, отримані після детонації пекельної машини, були несумісні з життям.

Інформацію було взято з таких джерел : strana.ua , vesti-ukr.com, espreso.tv