Human Rights Watch: в Україні зросла кількість нападів на активістів

Протягом 2018 року в Україні зросла кількість нападів на активістів і критиків влади.

Про це повідомляє Human Rights Watch у “Всесвітній доповіді” 2019 року.

Українська влада мало що зробила, щоб запобігти нападу або покарати нападників і покласти край зростанню насильства проти меншин, зокрема проти циган лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ). Влада і далі обмежувала діяльність медіа і свободу слова та інформації, обґрунтовуючи необхідністю протистояти російської військової агресії на сході України і антипутінської пропаганді.

“Україна відступає від зобов’язань в галузі прав людини, – каже Рейчел Денбер, заступник директора Human Rights Watch з питань Європи та Центральної Азії. Напередодні виборів в Україні виборцям слід ретельно зважити свої очікування щодо того, як обрані представники і влади захищатимуть і забезпечувати права всіх людей, і подумати про небезпеку брак реакції уряду на насильство з боку націоналістів “.

На 674 сторінках 29-го видання “Всесвітньої доповіді” (2019) Human Rights Watch розглядає практику застосування прав людини в більш ніж 100 країнах світу. У вступному есе виконавчий директор Кеннет Рот зазначає, що популісти, які поширюють ненависть і нетерпимість в багатьох країнах, наштовхуються на опір. Завдяки новим зв’язкам між повагою прав людини урядами, нерідко з’явилися за підтримки громадських організацій та суспільства, авторитарні режими платять за зловживання все більшу ціну. Такі успіхи служать прикладом можливостей захищати права людини – і зобов’язані це робити – навіть в смутні часи.

Протягом 2018 у кількох українських містах представники угруповань, пропагували ненависть і дискримінацію щодо меншин, зокрема щодо ромів і ЛГБТ, зробили десятки насильницьких нападів, актів погроз або залякування. У більшості випадків поліція не реагувала належним чином або не проводила ефективного розслідування. Одне з небагатьох кримінальних справ по такого роду злочину було порушено у зв’язку з нападом на циганський табір на околиці Львова, під час якого одна людина загинула, а кільком жителям були нанесені серйозні поранення. Суд над злочинцями розпочався в жовтні.

Влада не проводила ефективних розслідувань за фактами численних нападів на правозахисників, антикорупційних та інших громадських активістів. У листопаді 2018 антикорупційна активістка Катерина Гандзюк померла від опікових ран, завданих під час липневого нападу на неї.

Незважаючи на обіцянки президента Петра Порошенка відкликати прийнятий в березні 2017 закон, який вимагає від антикорупційних активістів і журналістів подавати публічні декларації про свої особисті станах, він продовжує залишатися в силі. Багато з активістів відмовився слідувати вимогам цього закону.

Служба безпеки України (СБУ) і далі заперечує, що в період 2014-2016 років утримувала під вартою в секретному ізоляторі Харківського управління СБУ 18 цивільних осіб.

В окупованому Росією Криму російська влада переслідували кримських татар за відкриту критику окупації, звинувачуючи їх в тероризмі і підбурюванні до злочину. Російська окупаційна влада піддавала кримських татар утисків і затриманням, проводила в їх будинках обшуки.

У грудні адвокату-правозахиснику Емілю Курбедінову суд призначив покарання у вигляді п’яти днів арешту за репост в соціальних мережах відео ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”. Курбедінов надає правову допомогу кримським татарам і людям інших національностей, яким пред’явлені політично мотивовані кримінальні звинувачення. Курбедінов перепостив відеоролик ще 2013 року, тобто до російської окупації Криму. “Хізб ут-Тахрір” заборонена в Росії як терористична організація, але в Україні вона діє легально.

Уже п’ятий рік на сході України триває збройний конфлікт між українськими урядовими військами і збройними угрупованнями проросійських сил. Обстріли уздовж лінії зіткнення, яка розділяє сторони конфлікту, руйнують будинки мирних жителів і інфраструктуру і загрожують життю цивільного населення. Українська влада проводить дискримінаційну політику щодо жителів підконтрольної проросійським збройним угрупованням території Донецької та Луганської областей, оскільки для отримання пенсій та інших належних їм виплат люди змушені реєструватися як внутрішньо переміщені особи.

В кінці листопада в 10 областях України, що межують з Росією, на 30 днів було введено військовий стан. Ці заходи було вжито після зіткнення між кораблями двох країн в Азовському морі, коли поблизу Керченської протоки російські кораблі атакували три судна українського флоту через нібито їх незаконний захід в територіальні води Російської Федерації і взяли в полон 24 українських моряків. За 30 днів військовий стан було скасовано.

Нагадаємо, міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявляє, що в 2018 році українській владі не вдалося запобігти порушенню прав людини і провести ефективні розслідування нападів на активістів і представників національних меншин.

Інформація взята з: https://golos.ua/i/660234