Тортури – на потік. Що відомо про масове насильство в українських в’язницях

31.05.2024
Інформацію взято з джерела: https://ctrana.news/news/465697-pytki-v-kolonijakh-ukrainy.html
Скандал із тортурами в українських колоніях спалахнув із новою силою.
ДБР заявило про викриття масштабної системи тортур ув’язнених. Опубліковані й жорстокі кадри – побиття арештантів
Фізичних і моральних принижень зазнають як пересічні ув’язнені, так і відомі люди.
В окремих випадках витончені знущання призводять до смерті людей, яких утримують під вартою, – тема, яку «Страна» порушувала ще в жовтні, коли у в’язниці загинув власник медіахолдингу МХП Ігор Мізрах.
Що відомо про катування та які наслідки для України можуть мати масові акти насильства під ув’язненими – у нашому матеріалі.
Новий скандал із катуваннями
Цього тижня ДБР заявило про викриття катувань ув’язнених у колоніях у низці регіонів України, які мали системний характер.
Підозри отримали чотири співробітники «Божківської виправної колонії (№16)», яка розташована в Полтавській області.
За даними слідства, там жорстоко били майже всіх ув’язнених. Перевіряється можлива загибель людей від цього.
Застосовувалися різні системи тортур, знущань і тиску.
«Новоприбулим погрожували поселенням серед “відторгнутих загалом” ув’язнених і били доти, доки не ламали волю і змушували беззаперечно виконувати будь-які вказівки», – повідомляє ДБР.
Побиття знімалися на відео, які тепер долучені до справи.
Кадри по-справжньому жорстокі. Видно, як чоловік міцної статури з усієї сили б’є гумовим кийком по стопах ув’язненого.
Очевидно, що арештант уже й без сил, але чоловік не зупиняється і продовжує тортури.
Коли ув’язнений зовсім непритомніє, люди у формі, які стоять поруч, силою стягують його у величезну крижану калюжу – кидають туди, зокрема, обличчям.
Розслідується також придбання співробітниками колоній численних активів, на які офіційних коштів у них не було.
Не перший випадок
Насильство в Божківській виправній колонії – аж ніяк не перший такий випадок в Україні.
Навесні 2023 року за дивних обставин у СІЗО помер медійник, власник медіахолдингу МХП і шеф-редактор політичного журналу «Рейтинг» Ігор Мізрах.
У травні його взяли під варту за підозрою в шахрайстві, а в липні він раптово помер у лікарні швидкої допомоги, куди його доправили із СІЗО в стані коми.
За інформацією нашого джерела в правоохоронних органах, Мізраха, найімовірніше, вбили.
Згодом з’ясувалося, що на тілі померлого було знайдено сліди тяжких тілесних ушкоджень, яких він зазнав, перебуваючи у слідчому ізоляторі. За заявою лікарів, від цих травм він і загинув.
Випадок цей набув резонансу, про нього написали ЗМІ.
Однак значно більше вбивств, побиттів, тортур в українських в’язницях відбуваються без розголосу і всіма силами заминаються.
Як і чому відбуваються тортури в тюрмах України
Джерела «Страны» серед ув’язнених докладно розповіли про те, в яких зонах відбуваються тортури, хто їх застосовує проти арештантів, а також чому деякі з них знімають на відео.
Це так звана «прийомка» – система підпорядкування, яка, як правило, використовується в «червоних зонах» – у колоніях, які повністю контролюються адміністрацією. Божківська ВК № 16 завжди вважалася саме «червоною» колонією.
«Приймання» застосовують до зеків, які вперше прибули в «червону» зону. Це відбувається одразу після того, як той, хто прибув за етапом, потрапляє до карантину, де він має провести кілька днів.
Новоприбулому доводять до відома, що зона «червона» і він повинен повністю виконувати всі вимоги адміністрації та активу (ув’язнених, які співпрацюють з адміністрацією).
Серед вимог не тільки повний послух і зобов’язання виконувати правила режиму колонії.
«Майже у всіх “червоних” зонах відразу пропонують здавати на “потреби” колонії половину зарплати, яку отримуватимуть, працюючи на зоні. Природно, «потреби колонії» – це кишеня господаря і кума зони (начальника ВК і його заступника з оперативної роботи – Ред.)”, – розповідають наші джерела серед ув’язнених.
Але вимога віддавати половину зарплати стосується звичайних роботяг.
«Набагато цікавіше, якщо на зону потрапляє “жирний карась” – колишній бізнесмен або чиновник, з нього вимагають щомісячних переказів від родичів на “потреби”, які можуть варіюватися від тисячі до десяти тисяч доларів на місяць, залежно від заможності “карася”. Це основний дохід для начальства більшості червоних зон – йдеться про сотні тисяч гривень доходу на місяць”, – зазначають співрозмовники.
Не всі прибулі в колонію, за словами ув’язнених, одразу погоджуються на шантаж. І в таких випадках до закінчених застосовуються тортури.
Крім того, ув’язнених б’ють часто і за різні, з погляду адміністрації, проступки. Це вважається одним зі способів тримати контингент засуджених у покорі.
Крім звичайних ув’язнених, у «червоні» колонії часто відправляють арештантів «блатних» категорій – на тюремному сленгу, «мастей». Їх також катують.
«Насамперед ламають “блатних” і “заперечував”, які дотримуються “людського ходу” (злодійські тюремні правила – Ред.). До карантину заходять активісти з числа госпобслуги і б’ють прибулого зека. Але для остаточної ломки, необхідно мати компромат на прибулого”, – зазначають співрозмовники.
Тому його піддають якій-небудь принизливій процедурі, яка може назавжди перевести його в розряд «скривджених», які є і на «червоних» зонах.
«Для цього можуть насильно вмочити головою в унітаз, помочитися на нього, або провести ганчіркою з вбиральні по обличчю. Це знімають на відео, яке передають куму або господареві зони – такий компромат найкраще забезпечує повну покірність зека. А також його згоду регулярно платити данину”, – наводять подробиці тортур джерела “Страны”.
Які наслідки можуть мати масові тортури
Арештанти, адвокати і співробітники пенітенціарної системи, з якими поспілкувалася «Страна», підтвердили інформацію ув’язнених: у СІЗО і колоніях насильство поставлено «на потік».
У цьому задіяні як представники криміналітету, так і адміністрації, що забезпечує безкарність злочинців.
Найчастіше ув’язнених б’ють і катують для того, щоб вимагати з них гроші. У цьому сенсі українські в’язниці вже давно стали «дійними коровами», що приносять прибуток і криміналітету, і адміністрації.
І, як зазначають ув’язнені, що заможніша людина потрапляє на нари, то вищий до неї «інтерес».
Після початку повномасштабного вторгнення, ситуація у в’язницях ще більше погіршилася, оскільки загалом по країні різко зріс тиск силовиків на бізнес.
«До війни був важливий запобіжник у вигляді судів. Суди влада і силовики повністю не контролювали. І з питань, які не належать до політично важливих, там можна було захиститися від взяття під варту, якщо тебе зробили підозрюваним у кримінальній справі. Але після 24 лютого ситуація різко змінилася. Суди стали дуже слухняними. І рідко тепер відхиляють клопотання про взяття під варту”, – сказав “Стране” один із відомих адвокатів, у минулому – співробітник силових структур.
За словами нашого співрозмовника, у результаті силовики побачили в цьому для себе справжню золоту жилу і зараз поголовно порушують кримінальні справи за різними статтями проти підприємців, вимагаючи з них гроші, або погрожуючи відправити до в’язниці.
«Тих, хто не погоджується і потрапляє в СІЗО, максимально жорстко там пресують. Це вже цілий конвеєр насильства і вимагання”, – зазначає наш співрозмовник.
Оскільки насильство щодо ув’язнених в українських в’язницях має масовий характер, це може дати додаткові аргументи європейським судам для відмови Україні в екстрадиції.
Після початку повномасштабного вторгнення в Європі почастішали випадки відмови Україні в запитах на екстрадицію з обґрунтуванням – у країні триває війна, а тому безпека осіб, яких видають, не може бути гарантована.
Приклад – відмова французького суду в екстрадиції підприємця Костянтина Жеваго.
Суд постановив, що «держава-запитувач, яка перебуває у стані війни в невизначеній ситуації, не в змозі зберегти суд, що гарантує основні свободи».
І це далеко не поодинокий подібний випадок.
«Випадки насильства в українських в’язницях поповнюють “скарбничку” НП, які змушують європейських правоохоронців ретельно зважувати всі за і проти, ухвалюючи рішення про екстрадицію за запитом України. Це, безумовно, ще один привід замислитися для нашого міністра юстиції. Тому що, якщо так піде далі, Україні взагалі не видаватимуть підозрюваних”, – зазначив у коментарі “Стране” голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.