+38 (068) 670 09-60

  • Українська
  • English
  • Deutsch
  • Italiano

Громадська організація
"Центральний Антикорупційний комітет"

Націоналісти, СБУ і борці з “русскім міром”. Кого Держдеп вніс в доповідь щодо порушень прав людини

Вийшов звіт Держдепартаменту США з прав людини за 2018 рік, в якому приділено увагу і Україні.

У документі відзначено проблеми в багатьох сферах, включаючи тиск на ЗМІ, незаконні арешти, напади націоналістів, порушення прав переселенців і інші.

“Країна” зібрала тези документа, які стосуються підконтрольних Україні територій.

Журналістика і цензура
У звіті говориться, що влада регулює і цензурують інформацію, яка вважається загрозою національній безпеці – особливо ту, яку довільно визначають як “проросійську”. У цьому контексті Держдеп нагадав про заборону сайтів, телеканалів і соцмереж.

Причому, недотримання цих заборон використовувалося для тиску на ЗМІ. Наприклад, 25 січня телеканал “Інтер” отримав повідомлення від СБУ про те, що його перевірять через трансляцію “заборонених фільмів”. А 4 жовтня парламент закликав ввести санкції проти телеканалів 112 і NewsOne – через їх нібито проросійської діяльності.

Цензура діє в Україні вже офіційно, дивуються в Держдепі. 18 вересня Львівська обласна рада заборонила всі російськомовні книги, фільми і пісні для боротьби з “гібридної війною”. Житомирський і Тернопільська обласні ради зробили те ж саме. При цьому законність таких заборон спостерігачі визнали сумнівною.

Паралельно йшов тиск на співробітників ЗМІ. Наприклад, головний редактор тижневика “Новий час” повідомив про погрози редакції журналу з боку голови парламентського комітету з питань національної безпеки і колишнього глави “Укроборонпрому” Сергія Пашинського, а також заступника голови Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського.

Журнал повідомив, що обидва чиновники були головними бенефіціарами корупційних схем, пов’язаних з державними закупівлями оборонних товарів. Адвокати чиновників вимагали у видання опублікувати спростування, проте журнал відмовився це робити.

Також були випадки, коли під приводом національної безпеки проводилися арешти і переслідування проросійських, на думку влади, журналістів. Так, у звіті згадується справа Кирила Вишинського, головного редактора РІА Новини України. Щодо цієї справи висловлювали стурбованість Комітет із захисту журналістів, “Репортерів без кордонів” і представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Також влада депортувала і забороняли в’їзд іноземним журналістам. 10 липня прикордонники заборонили в’їзд в країну Джону Уоррену Грему Бродеріпу, громадянину Великобританії і ведучому російського телеканалу НТВ, і наклали на нього трирічний заборону на в’їзд за порушення правил в’їзду в Крим у 2015 році.

Повідомлялося також про напади націоналістичних груп на журналістів. Наприклад, 19 липня члени C14 в Києві напали на журналіста, який висвітлював судовий процес по нападу на ромів.

Також Держдеп зазначив, що прогресу з розслідування вбивства Павла Шеремета немає. Як і до сих пір немає вироку щодо вбивства Олеся Бузини.

Глава Національної спілки журналістів Сергій Томіленко прокоментував цю частину доповіді.

“У Державному департаменті США вказують на відсутність прогресу в розслідуванні вбивства журналіста, одного з керівників” Української правди “Павла Шеремета. Про це йдеться в звіті Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепартаменту США про дотримання прав людини в Україні за 2018.

Так само Державний департамент США фіксує в Україні: зростання культури безкарності, блокування роботи і атаки на редакції ЗМІ, тиск на журналістів з боку влади через суди (вимога розкриття джерел інформації, обшуки). Як незалежні, так і державні ЗМІ практикують самоцензуру (коли інформують про політиків або коли повідомляють про історії,
які можуть бути сприйняті громадськістю як недостатньо патріотичні).

“Протягом року жодна людина не був заарештований у зв’язку з вбивством відомого білорусько-російського журналіста Павла Шеремета 2016 року. 2 серпня сім’я Шеремета подала в суд на генерального прокурора, скаржачись на бездіяльність ГПУ по справі”, – йдеться в документі.

“Правозахисники і спостерігачі за дотриманням свободи преси висловили стурбованість з приводу відсутності прогресу в офіційному розслідуванні, що свідчить про перешкоджання на високому рівні або некомпетентності в розслідуванні”.

Кейси, викладені в доповіді Держдепартаменту, Національна спілка журналістів України може істотно доповнити.

Уже третій рік поспіль наші річні звіти по фізичним атаках і відсутності справедливості виходять під назвою “Жертви безкарності”. Ми фіксуємо відсутність прогресу з розслідування справ побиття журналістів за часів євромайдан, по нападах на колег з програми “Схеми”, на фронтову журналістку Наталю Нагірну, на десятки регіональних працівників ЗМІ. Чи не покарані ті, хто підпалював телеканал “Інтер”, хто в прямому ефірі бив дівчат з мікрофонами ….

Висновок. Влада і політики, які її підтримують, створила умови, коли злочини проти журналістів залишаються безкарними. Навіть резонансні вбивства не є пріоритетом для відновлення справедливості.

Журналісти зневірилися шукати правди і захисту у силовиків і судах. Може хоч через авторитетний Держдеп влада почує те, про що Союз каже роками – зупиніть безкарність негайно. Покарайте кривдників журналістів, звітуйте про розслідування злочинів. Захистіть свободу слова! “.

Дев’ять згадок про С14
У тексті звіту дев’ять разів згадується назва радикального угруповання С14. Її називають “групою ненависті” (hate group). І перераховуються випадки, які з нею пов’язані.

“Протягом року правозахисні організації висловлювали стурбованість з приводу зростаючої активності націоналістичних груп, які скоюють насильницькі напади на етнічні меншини (особливо ромів), представників ЛГБТІ, феміністок і інших осіб, яких вони вважають” неукраїнськими “або” анти-українськими “”, – йдеться в доповіді.

При цьому спостерігачі відзначили нездатність поліції і прокуратури запобігти ці акти насильства, належним чином класифікувати їх як злочини на ґрунті ненависті, а також ефективно розслідувати їх. Тим самим влада створила атмосферу безкарності і несправедливості.

“Неадекватний відповідь влади (на злочини націоналістів – ред.) Дає їм зрозуміти, що такі дії допустимі”, – пишуть автори.

Крім того, члени С14 і “Національного корпусу” іноді робили довільні затримання з очевидного згоди правоохоронних органів. Наприклад, 14 березня члени С14 незаконно затримали в Київській області чоловіка, якого підозрювали в тому, що він є бойовиком “ЛНР”. Після допиту, під час якого він лежав обличчям вниз і в наручниках, С14 передав його в СБУ.

8 червня “Національна дружина”, створена за підтримки “Національного корпусу”, зруйнувала табір ромів в Києві: його жителі не виконали ультиматуму покинути район о 24 годині. Поліція була присутня, але не проводила ніяких арештів.

Що говориться в доповіді про Порошенко
Президент згадується в звіті кілька разів. Одне з важливих згадок пов’язано зі справою про вбивство активістки Катерини Гандзюк. У документі наголошується, що один з підозрюваних, Ігор Павловський, на момент нападу був помічником Миколи Паламарчука, члена парламенту від Блоку Петра Порошенка.

Також ім’я Порошенко згадується в контексті застосування поліцією насильства та залякування щодо журналістів. Так, 21 лютого кілька журналісток, які прийшли на судовий процес по державній зраді колишнього президента Януковича, повідомили, що співробітники поліції змусили їх роздягнутися і пройти принизливу процедуру обшуку. Тільки після цього вони могли отримати доступ до зали суду, де Порошенко давав свідчення по відеозв’язку.

“Жінок-журналістів попросили зняти весь одяг вище пояса, щоб поліція могла підтвердити, що на їхніх тілах не написані політичні гасла. Пізніше поліція вказала, що вони шукали членів протестної групи Femen. Адміністрація президента згодом вибачилася за перевірки, але представник Національної поліції визначив дії поліції як “необхідні” “, – йдеться в документі.

Тортури і викрадання людей. Що закидають СБУ
У документі 30 разів згадується СБУ. Найбільше – в розділі “Довільний арешт”, де йдеться про практику незаконних затримань.

Зокрема, 12 березня СБУ обшукала квартиру опозиційного журналіста в Харкові. Підозрюваному пред’явили ордер на обшук, але не дозволили зв’язатися з адвокатом. Після того, як СБУ вилучила пластикову пляшку з патронами для боєприпасів, яку нібито знайшли в квартирі журналіста, його відвезли його в регіональне відділення відомства, де допитували протягом 12 годин – а пізніше відпустили без пред’явлення офіційних звинувачень.

Надходили численні повідомлення про довільні затримання в зв’язку з конфліктом на сході України. Станом на середину серпня було зафіксовано 28 випадків, коли військові або співробітники СБУ затримували передбачуваних членів збройних груп і поміщали їх в неофіційні місця утримання під вартою – до того, як їх арешти були належним чином зареєстровані.

Також Службі безпеки інкримінують незаконне втручання в приватне життя, сім’ю, будинок або листування. Згідно із законом СБУ не може проводити спостереження або обшуки без виданого судом ордера, проте це положення неодноразово порушувалося.

Також у доповіді говориться, що уряд отримувало доступ до приватних повідомлень і контролювало пересування людей без відповідних юридичних повноважень. Наприклад, 26 квітня суддя Ужгородського міського суду поскаржився на незаконне спостереження.

Крім того, СБУ згадується в контексті викрадень людей. Згідно з доповіддю, жертвам зав’язували очі або надягали на них капюшони, надягали наручники і перевозили в невідоме місце (будівлю, підвал, гараж), де вони піддавалися побиттю, імітацій кари або згвалтувань. Всіх їх примушували зізнатися у співпраці з ФСБ РФ або сепаратистами.

Після цього жертву або переводили в СБУ, або звільняли на вулиці, де потім людини вже офіційно заарештовувала все та ж СБУ.

права переселенців
Окрема глава присвячена внутрішньо переміщеним особам. У документі йдеться про те, що цим людям не віддають належні соцвиплати, не пропонують житло, дискримінують при прийомі на роботу.

Житло, зайнятість, виплата соціальних допомог та пенсій залишалися найбільшою проблемою серед ВПЛ. Місцеві департаменти Міністерства соціальної політики регулярно припиняли виплату пенсій та допомог в очікуванні перевірки фізичної присутності їх одержувачів на контрольованих урядом територіях – нібито для боротьби з шахрайством, вимагаючи від одержувачів пройти обтяжливий процес відновлення документів.

Більше 15 відсотків респондентів вказали, що їх соціальні виплати були припинені.

Відповідно до закону, уряд також має надавати їм житло, але влада не вжила ніяких ефективних заходів.

Також повідомляється про дискримінацію в сфері зайнятості щодо переміщених осіб. Вони продовжували зазнавати труднощів з отриманням освіти, медичної допомоги і необхідних документів.

Інформація взята з: https://strana.ua/news/190775-vyshel-doklad-hosdepa-o-pravakh-cheloveka-v-ukraine-hde-nashli-narushenija.html